панцер
БРО́НЯ́ (захисне облицювання із сталевих плит або листів на військових кораблях, поїздах, автомобілях і т. ін.), ПА́НЦИР (ПА́НЦЕР). На морі, в небі й на землі пливуть із броні кораблі (В. Сосюра); Кулі з крупнокаліберних кулеметів б'ють по панциру (танка), як молотки в кузні (Ю. Яновський).
Словник синонімів української мови