Словник синонімів української мови

перегороджувати

ПЕРЕГОРО́ДЖУВАТИ чим (розділяючи на частини приміщення, простір), РОЗГОРО́ДЖУВАТИ, ПЕРЕПИНА́ТИ (перев. тканиною); ПЕРЕТИНА́ТИ (річку, канал і т. ін. — штучними спорудами). — Док.: перегороди́ти, розгороди́ти, переп'ясти́ (перепну́ти), перетя́ти (перетнути). Велику кімнату вирішили перегородити на дві частини (М. Трублаїні); Після вечері простору залу їдальні розгородили столами надвоє (Ю. Шовкопляс); Перепнули рядном хату (Словник Б. Грінченка); Треба перетинати річку греблею (М. Чабанівський).

ПЕРЕГОРО́ДЖУВАТИ (шлях комусь, чомусь), ЗАГОРО́ДЖУВАТИ, ПЕРЕПИНЯ́ТИ, ПЕРЕКРИВА́ТИ, ПЕРЕРІ́ЗУВАТИ (ПЕРЕРІЗА́ТИ), ПЕРЕСІКА́ТИ, ПЕРЕТИНА́ТИ, ПЕРЕЙМА́ТИ рідше (рухаючись упоперек чого-небудь); ЗАБІГА́ТИ (бігом, швидко, несподівано); ЗАСТУПА́ТИ, ПЕРЕСТУПА́ТИ, ПЕРЕСТАВА́ТИ діал. (ставши на шляху); ПЕРЕХО́ПЛЮВАТИ (шлях військам ворога). — Док.: перегороди́ти, загороди́ти, перепини́ти, перекри́ти, перері́зати, пересі́кти, перетя́ти (перетну́ти), перейня́ти, забі́гти, заступи́ти, переступи́ти, перехопи́ти. В одному селі грузовикам їхнім довелося зупинитися, — дорогу перегородила колона кавалерії (О. Гончар); Напрямилася (Галя) до дверей, та Власов миттю загородив їй дорогу (Панас Мирний); Сливе над самим вухом його розтявся і, покручуючи та мигтячи осяяними вікнами, промчався потяг, перепиняючи Свиридові дорогу (М. Коцюбинський); Оксен.. повів своїх людей на північ.. Але і там вони наткнулись на засаду. Хтось перекрив кожну стежку (Григорій Тютюнник); Оговтавсь ворог від невдач і вже перерізав дорогу (М. Шеремет); (Благонравов:) Німці, щоб не потрапити у повне оточення, змушені будуть.. вирушити єдиною вільною дорогою, але її легко пересікти Огнєву (О. Корнійчук); Солдатам перетнули путь гайдамаки (О. Довженко); На те й уваги їм нема, Що їм дорогу перейма Нещадно смерті грізна тінь (Я. Щоголів); На воротах забігли їй парубки дорогу й хотіли задержати, але вирвалася (Н. Кобринська); Марина і хоче йти геть, але хлопець знову заступає їй дорогу (В. Речмедін); Від отаманства відмовляюсь. Було б негідним з мого боку переступати шлях.. нашому високоповажному Захару Олексійовичу (С. Добровольський); Біжіть мерщій униз: там є такі поляни, що можна добре його (звіра) переставати (Словник Б. Грінченка); Перехопити дорогу кінноті.

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. перегороджувати — (з метою відділити щось від чогось) (плин води) перетинати, (комусь шлях) загороджувати, перепиняти, (різко) перерізувати.  Словник синонімів Полюги
  2. перегороджувати — перегоро́джувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  3. перегороджувати — Розгороджувати, переділяти, фр. городити, (завісою) перепинати.  Словник синонімів Караванського
  4. перегороджувати — -ую, -уєш, недок., перегородити, -роджу, -родиш, док., перех. 1》 Ставлячи стіну, тин і т. ін., переділяти приміщення, простір на частини. 2》 Влаштовувати, споруджувати перепону для припинення руху, пересування кого-, чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. перегороджувати — ПЕРЕГОРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕГОРОДИ́ТИ, роджу́, ро́диш, док., що. 1. Ставлячи стіну, тин і т. ін., розділяти приміщення, простір на частини.  Словник української мови у 20 томах
  6. перегороджувати — Перегоро́джувати, -ро́джую, -джуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. перегороджувати — ПЕРЕГОРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕГОРОДИ́ТИ, роджу́, ро́диш, док., перех. 1. Ставлячи стіну, тин і т. ін., розділяти приміщення, простір на частини.  Словник української мови в 11 томах