перестиглий
ПЕРЕЗРІ́ЛИЙ (який став надто зрілим, стиглим); ПЕРЕСТИ́ГЛИЙ, ПЕРЕСПІ́ЛИЙ (про плоди, злаки тощо); ПЕРЕСТО́ЯНИЙ, ПЕРЕСТОЯ́ЛИЙ (про злаки, траву на корені). Її прегарні очі, важкі, великі, темні, як перезрілі вишні, заблисли раптом (О. Ільченко); Перестигла пшениця сипалась (І. Нечуй-Левицький); Переспілі трави никли долу (С. Добровольський); Підтинає (мати) серпом крихку, перестояну пшеницю (М. Стельмах).
ПЕРЕЗРІ́ЛИЙ (про людей — старший, ніж це потрібно для певного становища, стану), ПЕРЕРО́СЛИЙ, ПЕРЕСТИ́ГЛИЙ ірон.; ПЕРЕСТА́РІЛИЙ розм., ПЕРЕСТА́РКУВАТИЙ розм. (занадто старий для чогось). Після повернення дядько Ханс так запопадливо розповідав про ферми і лісові угіддя перезрілої тридцятип'ятирічної фрекен Христини Ліндес (А. Хижняк); Якби не любима робота, ..то Полі б у ці дні було зовсім важко. Махнути на все рукою й розпочати жити, ..як живуть деякі перерослі дівчата, котрі з різних причин не вийшли заміж (П. Автомонов); Друзі довго й весело реготали, уявляючи собі лють перестиглої красуні (З. Тулуб); Родичі також не були ще надто перестарілі, могли обходитися без нього в хазяйстві (О. Кобилянська); Двірник — він і тепер в їхньому будинку, — перестаркуватий і хворобливий (Л. Первомайський).
Словник синонімів української мови