перестояний

ПЕРЕЗРІ́ЛИЙ (який став надто зрілим, стиглим); ПЕРЕСТИ́ГЛИЙ, ПЕРЕСПІ́ЛИЙ (про плоди, злаки тощо); ПЕРЕСТО́ЯНИЙ, ПЕРЕСТОЯ́ЛИЙ (про злаки, траву на корені). Її прегарні очі, важкі, великі, темні, як перезрілі вишні, заблисли раптом (О. Ільченко); Перестигла пшениця сипалась (І. Нечуй-Левицький); Переспілі трави никли долу (С. Добровольський); Підтинає (мати) серпом крихку, перестояну пшеницю (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. перестояний — пересто́яний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. перестояний — -а, -е. Який від довгого стояння якісно змінився, зіпсувався (про злаки, траву і т. ін.); перезрілий. || Несвіжий, застояний (про їжу, напої, воду і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перестояний — ПЕРЕСТО́ЯНИЙ, а, е. Який від довгого стояння якісно змінився, зіпсувався (про злаки, траву і т. ін.); перезрілий. Мати .. підтинає серпом крихку, перестояну пшеницю (М. Стельмах); // Несвіжий, застояний (про їжу, напої, воду і т. ін.).  Словник української мови у 20 томах
4. перестояний — ПЕРЕСТО́ЯНИЙ, а, е. Який від довгого стояння якісно змінився, зіпсувався (про злаки, траву і т. ін.); перезрілий. Мати.. підтинає серпом крихку, перестояну пшеницю (Стельмах, II, 1962, 173); // Несвіжий, застояний (про їжу, напої, воду і т. ін.).  Словник української мови в 11 томах