перестояний
ПЕРЕСТО́ЯНИЙ, а, е. Який від довгого стояння якісно змінився, зіпсувався (про злаки, траву і т. ін.); перезрілий.
Мати.. підтинає серпом крихку, перестояну пшеницю (Стельмах, II, 1962, 173);
// Несвіжий, застояний (про їжу, напої, воду і т. ін.).
Страви були, звичайно, перестояні, коли чоловіки надумалися, що їх чекають у полковниковій горниці дружини (Ю. Янов., Мир, 1956, 297).
Словник української мови (СУМ-11)