Словник української мови в 11 томах

перестояний

ПЕРЕСТО́ЯНИЙ, а, е. Який від довгого стояння якісно змінився, зіпсувався (про злаки, траву і т. ін.); перезрілий.

Мати.. підтинає серпом крихку, перестояну пшеницю (Стельмах, II, 1962, 173);

// Несвіжий, застояний (про їжу, напої, воду і т. ін.).

Страви були, звичайно, перестояні, коли чоловіки надумалися, що їх чекають у полковниковій горниці дружини (Ю. Янов., Мир, 1956, 297).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. перестояний — пересто́яний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. перестояний — -а, -е. Який від довгого стояння якісно змінився, зіпсувався (про злаки, траву і т. ін.); перезрілий. || Несвіжий, застояний (про їжу, напої, воду і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перестояний — ПЕРЕСТО́ЯНИЙ, а, е. Який від довгого стояння якісно змінився, зіпсувався (про злаки, траву і т. ін.); перезрілий. Мати .. підтинає серпом крихку, перестояну пшеницю (М. Стельмах); // Несвіжий, застояний (про їжу, напої, воду і т. ін.).  Словник української мови у 20 томах
  4. перестояний — ПЕРЕЗРІ́ЛИЙ (який став надто зрілим, стиглим); ПЕРЕСТИ́ГЛИЙ, ПЕРЕСПІ́ЛИЙ (про плоди, злаки тощо); ПЕРЕСТО́ЯНИЙ, ПЕРЕСТОЯ́ЛИЙ (про злаки, траву на корені). Її прегарні очі, важкі, великі, темні, як перезрілі вишні, заблисли раптом (О.  Словник синонімів української мови