перса

ГРУ́ДИ (передня частина тулуба від шиї до живота), ЛО́НО поет., ПЕ́РСА (ПЕ́РСИ) поет., ГРУДИ́НА розм., ГРУДНИ́НА розм., ПА́ЗУХА розм., ГРУДНИ́ЦЯ розм. Він купався, зайшовши по груди у річку (О. Довженко); Не тратили (батьки) надії, що час або якийсь випадок звернуть їм дитину, притулять її знов до чулого батьківського лона (М. Коцюбинський); Золота грива Перса покрила У коня вороного (пісня); Терпило колесом випинав могучу грудину (С. Васильченко); Він з'явився в дверях, розхристав сорочку й показав волохату груднину (С. Чорнобривець); Виразно чув (Данько), як десь у пазусі йому, за худими, молоденькими реберцями тріпочеться серце (О. Гончар); Робусинський і собі ліг недалечко, виставив грудницю, щоб провіяло (А. Свидницький).

ГРУ́ДИ (молочні залози жінки), ЛО́НО поет., ПЕ́РСА (ПЕ́РСИ) поет., ГРУДЬ розм., ПА́ЗУХА розм.; БЮСТ (як частина фігури). Уже я його (дитя) тулила-тулила до грудей — що ж ти там висмокчеш? — порожнісінько!.. (Панас Мирний); Хто світле немовля живе Від лона матернього рве?.. (М. Рильський); Виразно розділені й окреслені перса уже чекали материнства (М. Стельмах); Коли ж дитина голосно плакала,.. вона розгортала пазуху і своєму ненаглядному давала грудь (С. Чорнобривець); Нічого не знає (маля), Маленькими ручицями Пазухи шукає (Т. Шевченко); Стоїть (Оксана) усміхнена, приязна, з високим бюстом (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. перса — пе́рса множинний іменник рідко  Орфографічний словник української мови
2. перса — рідко перси, -ів, мн. 1》 Жіночі груди. 2》 рідко. Те саме, що груди 1). || Передня частина тулуба коня від кінця шиї до початку ніг.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перса — Пе́рса і пе́рси, перс, пе́рсам (груди)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. перса — ПЕ́РСА, рідко ПЕ́РСИ, ів, мн. 1. Жіночі груди. Очі її горіли, перса важко дихали, коси розпустилися (М. Коцюбинський); Міцна й струнка .. ішла вона поруч чоловіка, і сотник скоса милувався з її рівної, як стовбур, шиї і високих пружних персів (З.  Словник української мови у 20 томах
5. перса — ПЕ́РСА, рідко ПЕ́РСИ, ів, мн. 1. Жіночі груди. Очі її горіли, перса важко дихали, коси розпустилися (Коцюб., І, 1955, 273); Міцна й струнка..  Словник української мови в 11 томах
6. перса — Пе́рса и пе́рси, перс с. 1) Грудь, груди. Вх. Зн. 48. А та кобила і пха персами назад віз. Рудч. Ск. І. 181. Та дай же ти, пане, сіна по коліна, а вівса по перса. Чуб. V. 872. 2) Перси. Нагрудникъ. Мнж. 189.  Словник української мови Грінченка