пиття

НАПІ́Й (спеціально приготовлена рідина для пиття); ПИТВО́, ПИТТЯ́, ПІ́ЙЛО перев. зневажл., ПИТНЕ́ збірн., розм. (те, що п'ють, перев. у збірн. знач.); ТРУ́НОК (перев. алкогольний напій); НЕКТА́Р (надзвичайно приємний на смак напій). Багато людей сидять на килимах і п'ють з великих піал чудовий напій з маринованих черешень (О. Гончар); Примусила (Нюся) дівчину випити гарячого молока, розбовтаного з медом та маслом. З незвички питво Ганні не сподобалося (В. Козаченко); На столах уже стояли закуски і питво (П. Панч); Нащо їжу і пиття Даєте ви все життя Трутням жадним..? (В. Мисик); Випили. Василь Степанович довго плямкав губами, розкуштовуючи дорогоцінний трунок (С. Добровольський); На аеровокзалі ми пили справжній нектар — чорну каву, яку Бразилія постачає цілому світові (Л. Дмитерко).

Значення в інших словниках

1. пиття — пиття́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. пиття — ПИТВО; (дія) випивання, ПИЯТИКА.  Словник синонімів Караванського
3. пиття — -я, с. 1》 Дія за знач. пити 1). 2》 Те саме, що питво 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пиття — Пиття́, -ття́, -ттю́, -ття́м  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. пиття — ПИТТЯ́, я́, с. 1. Дія за знач. пи́ти 1. Пішло потім монотонне життя на водах; пиття вод рано й вечір з музиками в додаток (І. Нечуй-Левицький); Матроси заходилися копати колодязі, але вода на обох островах була гірко-солоною, непридатною для пиття (З.  Словник української мови у 20 томах
6. пиття — ПИТТЯ́, я́, с. 1. Дія за знач. пи́ти 1. Пішло потім монотонне життя на водах; пиття вод рано й вечір з музиками в додаток (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
7. пиття — Пиття́, -тя́ с. 1) Питье. 2) Выпивка. Як би знаття, що в кума пиття, то й жінку й діти привів би. посл. 3) Напитокъ.  Словник української мови Грінченка