плачниця

ГОЛОСІ́ЛЬНИЦЯ заст. (жінка, яка голосить над небіжчиком), ТУЖІ́ЛЬНИЦЯ заст., ЖАЛІБНИ́ЦЯ заст., ПЛА́КАЛЬНИЦЯ заст., ПЛА́ЧНИЦЯ заст., ПЛА́ЧКА діал. Караїмка схопилася за своє синьо-чорне волосся і завила, як голосільниця на похороні (З. Тулуб); Обряди були занедбані.. Люди вже помирали без тужільниць (переклад М. Лукаша); Мати Ахілла й Мемнона — обидві дітей оплакали: Навіть великих богинь горе стріває в житті, — Так розпускай же і ти, жалібнице Елегіє, коси:.. Вмер твій коханий співець (М. Зеров); За домовиною — плакальниці, в середині дівчина, "що чарів не знала", в жалобі (С. Васильченко); У головах над труною схилилась Легейдиха, перша на всю слободу плачниця (А. Головко); — В землю йде... не повернеться ніколи!.. — відповідали жалісливим, протяжним голосом плачки (О. Кобилянська).

Значення в інших словниках

1. плачниця — пла́чниця іменник жіночого роду, істота плакальниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. плачниця — -і, ж., заст., рідко. Плакальниця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. плачниця — ПЛА́ЧНИЦЯ, і, ж., заст., рідко. Плакальниця. Недалеко походу предивний танець тіні і голосіння двох плачниць (О. Кобилянська); У головах над труною схилилась Легейдиха, перша на всю слободу плачниця, і тужно, наче по нотах, виводить одвічну жалобу (А. Головко).  Словник української мови у 20 томах
4. плачниця — ПЛА́ЧНИЦЯ, і, ж., заст., рідко. Плакальниця. Недалеко походу предивний танець тіні і голосіння двох плачниць (Коб., II, 1956, 219); У головах над труною схилилась Легейдиха, перша на всю слободу плачниця, і тужно, наче по нотах, виводить одвічну жалобу (Головко, II,1957, 319).  Словник української мови в 11 томах