плачниця
ПЛА́ЧНИЦЯ, і, ж., заст., рідко.
Плакальниця.
Недалеко походу предивний танець тіні і голосіння двох плачниць (О. Кобилянська);
У головах над труною схилилась Легейдиха, перша на всю слободу плачниця, і тужно, наче по нотах, виводить одвічну жалобу (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)