побут
ЖИТТЯ́ (повсякденний спосіб існування когось), ПО́БУТ, БУТТЯ́, ІСНУВА́ННЯ, ЖИТТЯ́-БУТТЯ́ розм., ЖИТУ́ХА фам., ПРОЖИВА́ННЯ рідше, ЖИТІЄ́ ірон. рідше, ПРОЖИ́ТОК діал. З того часу веду дуже одноманітне життя, бо тут неможлива погода, щодня дощі такі сильні, що Черемош розлився (М. Коцюбинський); Сержант Перова писала про побут рідної частини (Ю. Яновський); Десь на третій рік шахтарського буття Семен відчув себе внутрішньо цілком дорослою людиною (І. Ле); Там, в тих суворих тундрових просторах, в ночах табірного тяжкого існування побачили світ крихітні доньки (О. Гончар); Остап сидів з Іваном у садку за столиком під крислатою яблунею й розпитував про теперішнє життя-буття (О. Підсуха); "Все рівно дома життя не буде. А там армія підскочить — і почнеться моя самостійна житуха", — роздумував він, збуджений домашньою сваркою (Григір Тютюнник); (Коновалиха:) Подивлюся я на людське проживання та й обіллюся слізоньками... (М. Кропивницький); — Ти, кажу, матушка, і ти кума.. насамперед посвятіть мене в житіє своє і про супостата повідайте (Я. Баш); Дай їй, Боже, прожиток щасливий за її щирість! (І. Франко).
ПО́БУТ (загальний уклад життя, сукупність звичаїв, властивих якомусь народові, соціальній групі тощо), ПОРЯ́ДКИ (ПОРЯ́ДОК рідше), ПО́БИТ розм. Старий побут, сімейне безладдя, хатня залежність будь-кого може заморочити (К. Гордієнко); Кожна людина хотіла б, щоб у тій стороні, де вона живе, та були б такі закони і порядки, щоб при них їй було ліпше жити (Леся Українка); Інший побит, вищі звичаї міські захоплюють її зовсім (Панас Мирний).
Словник синонімів української мови