повідь
ПО́ВІНЬ (розлиття річки при розтаванні снігу або від дощів; значне підвищення рівня води в річці, озері), ПО́ВІДЬ, ПОВІ́ДДЯ рідше, ПА́ВОДОК, ВОДОПІ́ЛЛЯ, ПОЛОВО́ДДЯ розм., РОЗЛИ́ЙВОДА розм., РОЗЛИ́В розм. рідко, ПА́ВІДЬ діал., ВИ́ЛИВ діал., ПОЛОВІ́ДДЯ діал.; ПОТО́П, ПОТО́ПА діал. (велика повінь). Хлюпочуть неспокійні ріки, Голубою повінню налиті (Д. Луценко); Поступово річка зверталася до лісу. В місцях, які заливалися весняною повіддю, ліс був листвяний, далі — сосновий (П. Автомонов); Весною було дуже велике повіддя в Росі, що й люди такого повіддя не запам'ятали (І. Нечуй-Левицький); Скреслі в паводок льоди Зійшли з великої води (Л. Забашта); Все бачене в дорозі: ..весняна могутня розкіш Волги в водопіллі, заволзькі чорні землі, моторошно пустельний степ — все змішалося в якийсь строкатий хаос (З. Тулуб); Розпінився Рівчак весною в половодді, Сміявсь над Річкою, що потиху текла (Л. Боровиковський); Розбудила (весна) гомінкі ручаї, сховала під розлийводою доли (Ю. Мушкетик); На мене осінь хлинула, як павідь На луг низький... (Д. Павличко); Кожен ґазда шукає сухіше місце під хату, заслонене від вітрів, виливу потоків (В. Гжицький); Все збирався (челядин) у путь, Тілько ждав, як спадуть Степовії річки з половіддя (І. Манжура); Веселих пташок у гаях пересвист, І села, й ліси — все в веснянім потопі! (І. Нехода); Ті могутні наші води, Мов гірські потоки рвучі, Мов великая потопа, Хай на неї бухнуть всі! (І. Франко).
РО́ЗПОВІДЬ (усне повідомлення про когось, щось), ОПОВІДА́ННЯ, О́ПОВІДЬ, ІСТО́РІЯ, ВИ́КЛАД, ПО́ВІСТЬ розм., О́ПОВІСТЬ розм., ОПОВІ́СТКА розм., РОЗПОВІ́ДКА розм., ОПОВІ́ДКА розм., РОЗКА́З розм., ПРИ́ТЧА розм., ПО́ВІДЬ заст.; ПОБРЕХЕ́НЬКА розм., БРЕХЕ́НЬКА розм. (перев. анекдотичного характеру). Коли Марко скінчив свою розповідь, есмінець об'якорювався в бухті (М. Трублаїні); Сумні Василеві оповідання навели на мою душу смуток та невеселі думи (І. Нечуй-Левицький); Коли наступала ніч, діти варили кашу коло куренів і слухали оповіді вчителя (І. Цюпа); Майор на ходу розповідав бійцям різні історії (О. Гончар); Водій Цюпа замислився. А чого він замислився — детальний виклад буде далі (Ю. Яновський); Слухаючи таку невеселу повість, полковник Шрам і голову понурив (П. Куліш); Тяжко ставало йому, коли слухав її оповістей, коли дивився зблизька на нужду і погань їх життя (І. Франко); Січові оповістки про запорозьку вдачу, про запорозьку волю западали в гаряче серце онукове... (Панас Мирний); Мене він бавив Розповідками двірськими (Леся Українка); Нічник Микола Юринга, щоб розважити товаришів, почав чергову із своїх оповідок (В. Гжицький); Іванові не раз гірко приходилося слухати розказів молодшого брата (І. Франко); — Та ось не перебаранчайте! Доказуй уже, Мусію, свою притчу (А. Головко); Ой не чужую ж повідь повідаю, сам же тую полонку рубав, коня напував (П. Чубинський); За чаєм Проценко розбрехався — все такі смішні побрехеньки вигадував (Панас Мирний).
Словник синонімів української мови