повідь

по́відь

I -воді, ж., повіддя, -я, с.

Те саме, що повінь.

II -і, ж., рідко.

Те саме, що розповідь.

Значення в інших словниках

1. повідь — по́відь 1 іменник жіночого роду повінь по́відь 2 іменник жіночого роду розповідь рідко  Орфографічний словник української мови
2. повідь — див. ПОВІНЬ.  Словник синонімів Караванського
3. повідь — див. вода  Словник синонімів Вусика
4. повідь — По́відь, -воді, -воді, -віддю; по́воді, -водей  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. повідь — ПО́ВІДЬ¹, воді, ж., ПОВІ́ДДЯ, я, с. Те саме, що по́вінь. Порозтавали сніги, зійшла повідь, позбігала скрізь вода, а ще земля зовсім же то і не відмерзла (Г.  Словник української мови у 20 томах
6. повідь — ПО́ВІНЬ (розлиття річки при розтаванні снігу або від дощів; значне підвищення рівня води в річці, озері), ПО́ВІДЬ, ПОВІ́ДДЯ рідше, ПА́ВОДОК, ВОДОПІ́ЛЛЯ, ПОЛОВО́ДДЯ розм., РОЗЛИ́ЙВОДА розм., РОЗЛИ́В розм. рідко, ПА́ВІДЬ діал., ВИ́ЛИВ діал.  Словник синонімів української мови
7. повідь — ПО́ВІДЬ¹, воді, ж., ПОВІ́ДДЯ, я, с. Те саме, що по́вінь. Порозтавали сніги, зійшла повідь, позбігала скрізь вода, а ще земля зовсім же то і не відмерзла (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах
8. повідь — I. Повідь, -воді ж. Наводненіе, половодье. Пороставали сніги, зійшла повідь, позбігала скрізь вода. Кв. см. повіддя. --------------- II. Повідь, -ді ж. Разсказъ. Ой не чужую ж повідь повідаю, сам же ту полонку рубав, коня напував. Чуб. III. 298.  Словник української мови Грінченка