погребальний

ПОХОРО́ННИЙ, ПОХОВА́ЛЬНИЙ, ТРА́УРНИЙ, ПОГРЕБО́ВИЙ, ПОГРЕ́БНИЙ, ПОГРЕБА́ЛЬНИЙ заст. Поволечки ступають сиві коні, У возі похоронному йдучи (Д. Павличко); Згідно із скіфським поховальним обрядом кожний курган ставав родинною усипальницею (з журналу); Потім був траурний мітинг. Над могилою, над розкритою труною (А. Дімаров); Погребовий спів заводить віла (Леся Українка); Хай душі, що повні і смутку, і сліз, В погребную пісню зіллються (О. Олесь); Звеліли (партизани) просунути під труни довгі погребальні рушники і підняли свої гвинтівки (І. Микитенко). — Пор. по́хорон.

Значення в інших словниках

1. погребальний — погреба́льний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. погребальний — -а, -е, заст. Стос. до погребання. Погребальна процесія. || Признач. для погребання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. погребальний — ПОГРЕБА́ЛЬНИЙ, а, е, заст. Стос. до погребання. Погребальна процесія; // Признач. для погребання. Вони звеліли просунути під труни довгі погребальні рушники і підняли свої гвинтівки (І. Микитенко).  Словник української мови у 20 томах
4. погребальний — ПОГРЕБА́ЛЬНИЙ, а, е, заст. Стос. до погребання. Погребальна процесія; // Признач. для погребання. Вони звеліли просунути під труни довгі погребальні рушники і підняли свої гвинтівки (Мик., II, 1957, 314).  Словник української мови в 11 томах