покладатися

ДОВІРЯ́ТИ кому (ставитися до когось із довір'ям), ДОВІРЯ́ТИСЯ, ВІ́РИТИ, ЙНЯ́ТИ ВІ́РУ (ВІ́РИ), ПОКЛАДА́ТИСЯ на кого, ЗВІРЯ́ТИСЯ на кого, НАДІ́ЯТИСЯ на кого; ВВІРЯ́ТИ (УВІРЯ́ТИ) кому, на кого, ВВІРЯ́ТИСЯ (УВІРЯ́ТИСЯ), СПУСКА́ТИСЯ на кого, розм. (віддавати себе на чиюсь волю). — Док.: дові́ритися, пойня́ти (пойми́ти заст.) ві́ру (ві́ри), покла́стися, положи́тися рідше зві́ритися, понаді́ятися, вві́рити (уві́рити), вві́ритися (уві́ритися), спусти́тися. У сім'ї Козачуків Юрко вважався майже рідним. Він міг заходити, коли завгодно, йому в усьому довіряли, на нього покладалися (М. Ю. Тарновський); — Довіряйтесь лікарям, фельдшерам, не приховуйте від них хворих! (О. Гончар); — Викиньте все з голови і звіртесь на мене. Ви мені вірите чи ні, чорт забери! (О. Довженко); — Я ніколи нічим не криюся. Кожному правду кажу... І ви мене давно, здається, за такого знаєте. Чого ж ви тепер віри не ймете! (Панас Мирний); — Чи ти на Мирона свого надієшся? А він, думаєш, там, на заробітках, не заглядається на когось? (М. Стельмах); — О, на мене можете ввіряти, — одказала Надя, — в мене язик мов на припоні (А. Кримський); Добре було старому Макусі, що увірився дочці, та ще й розумній (Г. Квітка-Основ'яненко); (Хуса:) Старенька вже не здужає ходити, а на рабинь спуститися не можна у догляді за матір'ю (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. покладатися — поклада́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. покладатися — (на кого) здаватися, звірятися, твердо довіряти <�довірятися> кому, з. упевнятися, с. покладатися, як на кам'яну гору; (- завдання) кластися на, доручатися кому; док. ПОКЛАСТИСЯ, (у ліжко) лягти, (- зморшки) залягти; п! ЧИСЛИТИ.  Словник синонімів Караванського
3. покладатися — див. вірити  Словник синонімів Вусика
4. покладатися — -аюся, -аєшся, недок., покластися, -адуся, -адешся, док. 1》 на кого – що. Твердо надіятися на кого-, що-небудь, довірятися кому-, чому-небудь. Покладатися на самого себе. 2》 тільки док. Лягти (для відпочинку або сну). || перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. покладатися — ПОКЛАДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОКЛА́СТИСЯ, аду́ся, аде́шся, док. 1. на кого – що. Твердо надіятися на кого-, що-небудь, довірятися кому-, чому-небудь. Ти єдиний мій критик, якому я вірю і на смак якого я покладаюсь (М.  Словник української мови у 20 томах
6. покладатися — ПОКЛАДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОКЛА́СТИСЯ, аду́ся, аде́шся, док. 1. на кого-що. Твердо надіятися на кого-, що-небудь, довірятися кому-, чому-небудь. Ти єдиний мій критик, якому я вірю і на смак якого я покладаюсь (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
7. покладатися — Покладатися, -даюся, -єшся гл. Укладываться, уложиться, быть положеннымъ. Там і попрядеться, і потнеться, і в скриню покладеться. Рудч. Ск. II. 51. 2) Ложиться, лечь. 3) Условиться, согласиться. Вх. Уг. 260.  Словник української мови Грінченка