поладнати

ЛА́ГОДИТИ (усуваючи пошкодження, робити придатним для користування), ЛАДНА́ТИ, ЗАЛА́ГОДЖУВАТИ, СПРАВЛЯ́ТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИ, ПРА́ВИТИ, ЛА́ДИТИ розм., НАПРАВЛЯ́ТИ розм., ОПРАВЛЯ́ТИ розм. рідко, ЛАТА́ТИСЯ розм. рідко; ПІДПРАВЛЯ́ТИ (незначні пошкодження); РЕМОНТУВА́ТИ (перев. механізми); ЛАТА́ТИ, ЗАЛА́ТУВАТИ (перев. ліквідуючи отвори). — Док.: пола́годити, поладна́ти, зала́годити, спра́вити, попра́вити, пола́дити, напра́вити, опра́вити, підпра́вити, відремонтува́ти, полата́ти, залата́ти. Прокіп з Гущею лагодять сіялку (Ю. Яновський); Дівчата.. ладнають рівчак (О. Донченко); — Натренований (Борис Савович) так, що може в цілковитій темряві навпомацки пробоїну залагодити (О. Гончар); Вони обдивлялися снасті у возів, у плугів, що несправне — справляли (Панас Мирний); Один дурень зіпсує, що й десять розумних не поправлять (прислів'я); У землянці батько, сивий лісоруб, Повстанців жде з походу, править зброю (М. Стельмах); Найманий шофер ладить машину (Ю. Яновський); Яць.. направляв цебер-двоушник (І. Франко); — Збери всі човни, що остались, і гарно зараз їх оправ (І. Котляревський); — Перекур, — кидає незадоволено шофер. — Лататись будемо (Ю. Збанацький); Петру трохи підправив соху (М. Чабанівський); Складні вузли та два мотори відвезли у Косопілля, а що простіше — самі трактористи ремонтують (М. Зарудний); Софія.. сама показувала майстрам, де їм латати підлогу, підганяла з ними двері (Д. Бедзик); Навесні залатали сяк-так почорнілу стріху, трохи менше текло (С. Журахович). — Пор. 2. нала́годжувати.

УЛА́ГОДИТИ (ВЛА́ГОДИТИ) (довести до бажаного успішного результату), ЗАЛА́ГОДИТИ, НАЛА́ГОДИТИ (стосунки), ПОЛА́ГОДИТИ, УЛАДНА́ТИ (ВЛАДНА́ТИ), ПОЛАДНА́ТИ, ПОПРА́ВИТИ, УТРЯСТИ́ (ВТРЯСТИ́), ЗЛА́ГОДИТИ діал. — Недок.: ула́годжувати (вла́годжувати), зала́годжувати, нала́годжувати, ула́днувати (вла́днувати), пола́днувати, поправля́ти, утряса́ти (втряса́ти), зла́годжувати. Він вірив, що якісь добрі духи візьмуть на себе обов'язок улагодити його внутрішні почування, його родинне життя (Г. Хоткевич); Гаркуша, ковтаючи дівочі смішки, обіцяв усе влагодити, усе зробити (О. Гончар); Олексій сповіщав, що сам прибуде... От тоді можна буде все й уладнати з незговірливим головою (В. Логвиненко); Ольга буде зо мною — вона так поладнала свої справи, щоб могти виїхати зо мною на довший час (Леся Українка). — Пор. пола́годжувати.

Значення в інших словниках

1. поладнати — -аю, -аєш, док. 1》 перех. і неперех. Док. до ладнати 1-5). 2》 перех. Те саме, що налагодити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. поладнати — поладна́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. поладнати — ПОЛАДНА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. що і без прям. дод. Док. до ладна́ти 1–5. Чи поладнають, чи зрозуміють уже один одного – ці двоє старих товаришів? (О. Ільченко); Ломить свій гнів і гордість чоловік, ще надіючись, що можна миром поладнати з паном (М.  Словник української мови у 20 томах
4. поладнати — ПОЛАДНА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. перех. і неперех. Док. до ладна́ти 1-5. Чи поладнають, чи зрозуміють уже один одного — ці двоє старих товаришів? (Ільч., Козацьк. роду..  Словник української мови в 11 томах
5. поладнати — Поладна́ти, -наю, -єш гл. Поладить, сойтись. З товаришами, — хоть усе й москалі були, — зараз поладнав. Кв.  Словник української мови Грінченка