полиск
БЛИСК (яскраве світло, що випромінюється або відбивається чим-небудь), БЛИ́СКІТ рідше, СЯ́ЯННЯ підсил., СІЯ́ННЯ підсил. поет.; ВИ́БЛИСК, ПО́БЛИСК, ЗБЛИСК, ПО́ЛИСК, ВИ́ЛИСК, РО́ЗБЛИСК рідше (непостійний, мінливий або неяскравий блиск); ПРО́БЛИСК (слабкий короткочасний блиск). Згадався знов сиваський бій, Червоний блиск ракети (М. Нагнибіда); Але море так близько, зеленкуваті блискоти його в її (Наталі) очах (Т. Масенко); — Як у казці! — нарешті обізвався Василь Трохименко, з дитинства закоханий у незвичайне сіяння небесних барв (Д. Прилюк); Білий сніг то виблискує, то виблиск тратить (Марко Вовчок); Бійці криком "ура" зустріли перший поблиск води (О. Гончар); У бік Ясинуватої небо палахкотіло полисками пожеж (П. Панч); Як небо маревно злилося з далеким вилиском ріки! (В. Сосюра); В кровавім розблиску огнів виднілися тут же в долині над рікою довгі, безконечно довгі ряди чотиригранних шатрів (І. Франко); Проблиск огню з печі кидався на зігнену його сидячу постать (М. Кобринська). — Пор. 1. ві́дблиск.
БЛИСК (відбиття світла від гладкої, начищеної, змащеної і под. поверхні; блиск волосся, шкіри і т. ін.), ГЛЯ́НЕЦЬ (ГЛЯНС) (ГЛЯНЦ рідше), ЛИСК, ПО́ЛИСК. Від парубків.. тхнуло горілкою, дьогтем, сирицею та олією, якою вони до блиску мастили собі волосся (З. Тулуб); Не ті вже кучері з-під кашкета, і чоботи, — щоправда, ті ж таки хромові, та не той глянець (А. Головко); А я чобітки всім (солдатам) витер, а тоді змастив, декому підшив, причепурив. Глянсу навів, наче лаковані (Ю. Яновський); Голий-голісінький череп матово відсвічував синім лиском (Ю. Смолич); Невеликі старі садочки стояли в побронзовілому листі та в жовтих полисках достиглих яблук (Є. Гуцало).
ВІДТІ́НОК (один із різновидів відповідного кольору за ступенем яскравості; додаткове забарвлення на тлі основного), ВІДЛИ́В, ПІВТО́Н, ПО́ЛИСК, ВИ́ЛИСК, ВІ́ДЛИСК, ПЕРЕЛИ́В, ВІ́ДТІНЬ діал., СУ́ТІНКИ рідше. Села, заховані в садах, гаї вигравали всіма відтінками зелені (В. Гжицький); Сірі тіні набрали блакитних та рожевих відтінків (Ю. Яновський); Ось уже затремтів рожевий, з перловим відливом схід (М. Стельмах); Зір полонили і чарували ніжні півтони — тьмяно-білі і сині... (Т. Масенко); Кучері.. на диво чорні, з синюватим вилиском (О. Донченко); Цвітуть Карпати восени, грають переливами всіх барв, ще краще, ніж весною (В. Кучер); Кожний тон і кожний відтінь — се момент один, промінчик (І. Франко); Все було залите таким гарячим маревом і прикрите таким легким сивим туманом, що всі сутінки, всі кольори ніби зливались докупи (І. Нечуй-Левицький).
СПА́ЛАХ (раптове сильне короткочасне світіння), ЗБЛИСК, ВИ́БЛИСК, БЛИСК, ПО́ЛИСК. Від спалахів ракет і вибухів бомб ніч здавалась зеленим судним днем (Ірина Вільде); Якийсь короткий зблиск прокреслив попереду морок (П. Загребельний); Петро побачив, як раптом зникли виблиски (пострілів) праворуч і через мить знову замиготіли в темряві (І. Багмут); Там ешелони, сніги... Блиски гарматні над нами (В. Сосюра).
Словник синонімів української мови