полиск

по́лиск

-у, ч.

1》 Яскраве, сяюче світло. Полиск сонця.

|| Яскравий сліпучий спалах чого-небудь.

2》 Блиск якої-небудь гладкої поверхні; лиск.

3》 Відсвіт від якогось джерела світла; сяяння відбитого світла; відблиск (у 1 знач.).

|| Світлова пляма, яка чітко вирізняється на темному тлі.

|| Те, що неяскраво вирізняється на якому-небудь тлі.

4》 Інший відтінок або відтінки при якомусь основному кольорі; відлив (у 1 знач.).

Значення в інших словниках

1. полиск — (сонця) світло, сяйво; (блискавки) спалах; (скла) лиск; (пожежі) відблиск; (волосся) відтінок, сов. відлив.  Словник синонімів Караванського
2. полиск — див. блиск  Словник синонімів Вусика
3. полиск — по́лиск іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
4. полиск — ПО́ЛИСК, у, ч. 1. Яскраве, сяюче світло. Полиск сонця; // Яскравий сліпучий спалах чого-небудь. Білий полиск блискавки засліплює йому очі (П. Колесник). 2. Блиск якої-небудь гладкої поверхні; лиск.  Словник української мови у 20 томах
5. полиск — БЛИСК (яскраве світло, що випромінюється або відбивається чим-небудь), БЛИ́СКІТ рідше, СЯ́ЯННЯ підсил., СІЯ́ННЯ підсил. поет.; ВИ́БЛИСК, ПО́БЛИСК, ЗБЛИСК, ПО́ЛИСК, ВИ́ЛИСК, РО́ЗБЛИСК рідше (непостійний, мінливий або неяскравий блиск)...  Словник синонімів української мови
6. полиск — ПО́ЛИСК, у, ч. 1. Яскраве, сяюче світло. Полиск сонця; // Яскравий сліпучий спалах чого-небудь. Білий полиск блискавки засліплює йому очі (Кол., Терен.., 1959, 308). 2. Блиск якої-небудь гладкої поверхні; лиск.  Словник української мови в 11 томах