половик

ДОРІ́ЖКА (вузький довгий килим, який стелять на підлогу), ПО́СТІ́ЛКА, ХІДНИ́К, ПОЛОВИ́К розм. Килимові доріжки в кімнаті вбирали найменші звуки ходи (І. Ле); Прямо від дверей до стелажів пролягла килимова постілка (з газети); В усіх кімнатах підлоги були фарбовані, чисті, на них лежали нові хідники (В. Гжицький); Ніде ні порошинки, біля порога новенький половик (О. Донченко).

Я́СТРУБ (хижий лісовий птах), КО́СТРУБ діал., КРАГУ́ЛЕЦЬ діал.; ПОЛОВИ́К діал. (різновид яструба). Рудий яструб, степовий розбійник, знявся вгору й закружляв над полем (О. Донченко); Он крагулець метнувся (Дніпрова Чайка); Вгорі кружляв хижокрилий половик (Н. Кобринська).

Значення в інших словниках

1. половик — половик (28) — вид яструба [MО,V]  Словник з творів Івана Франка
2. половик — I -а, ч., діал. Різновид яструба. II -а, ч., діал. Ряднина, килимок, що розстеляється на підлозі біля вхідних дверей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. половик — полови́к 1 іменник чоловічого роду доріжка рідко полови́к 2 іменник чоловічого роду, істота яструб діал.  Орфографічний словник української мови
4. половик — ПОЛОВИ́К¹, а́, ч., рідко. Килимова, з грубої тканини і т. ін. доріжка для покривання підлоги. На покуті образи блищать, стіни в килимах, на фарбованій підлозі вовняні половики (В. Кучер); Чисто [в каюті], прибрано, все аж блищить.  Словник української мови у 20 томах
5. половик — ПОЛОВИ́К¹, а́, ч., рідко. Килимова, з грубої тканини і т. ін. доріжка для покривання підлоги. На покуті образи блищать, стіни в килимах, на фарбованій підлозі вовняні половики (Кучер, Трудна любов, 1960, 331); Чисто [в каюті], прибрано, все аж блищить.  Словник української мови в 11 томах
6. половик — Половик, -ка м. Порода ястреба. О. 1862. IX. 62. Kolb. І. 65. Гу! га! Половик! злапав курку за їзик. ЕЗ. 5. 150.  Словник української мови Грінченка