Словник синонімів української мови

поліг

ПОКІ́С (смуга скошеної трави, збіжжя і т. ін.), ПОЛІ́Г діал. Вже ось кілька днів зустрічають лісняківці схід сонця в степу на гарячих покосах (І. Цюпа); Передзвонили коси толічками, царинками, пологи умережили вбочча.. (Г. Хоткевич).

РІВНИ́НА (велика ділянка земної поверхні без істотних западин та підвищень), ПЛОЩИ́НА, ПЛО́ЩА діал., ПОЛІ́Г діал. Поїзд огинає сірий лісок на горбі, вирвався на рівнину, докінчує останні кілометри (М. Кропивницький); Степова, не дуже велика річка крутилася туди й сюди серед рівної площини (Б. Грінченко); Снігова площа простяглась Навкруг (І. Франко); Як би щасливу дорогу Вибрати з трьох, що лягли по пологу? (Я. Щоголів).

ЗАВІ́СА (полотнище, що закриває або відгороджує що-небудь), ЗАПО́НА, ЗАСЛО́НА, ЗАПИНА́ЛО, ПО́ЛОГ, ЗАПИ́НА діал., ОСЛО́НА діал., ПОЛІ́Г рідко, ОПО́НА рідко. Єремія одкинув завісу в другу половину намету, увійшов туди і впав на постіль (І. Нечуй-Левицький); В тій хвилі відкрилася запона намета (намету), і швидким кроком увійшла.. Мирослава (І. Франко); Вікно було заперте й заслонене, та все-таки крізь заслону видно було, що в покою світиться (І. Франко); Рано вдосвіта Тамара відкинула маскувальне запинало і побачила за вікном сніг (А. Хижняк); Одним стрибком підскочив (Сидорчук) до пологу, яким запинався запічок, і шарпнув його вбік (Ю. Бедзик); Тужно вила хуртовина, Розвівалася запина пурпурова на вікні (переклад П. Грабовського); В одкинутий поліг намету ввірвався вітер (Н. Рибак); Усі стіни (будинку) оббиті дорогими узористими килимами, привезеними з Італії, на вікнах та дверях — опони та занавіси (Юліан Опільський). — Пор. занаві́ска.

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. поліг — див. низовина  Словник синонімів Вусика
  2. поліг — -логу, ч. 1》 діал. Низовинна рівнина. 2》 діал. Покіс. 3》 рідко. Те, чим закривають що-небудь, завішуючи або покриваючи його; запинало.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поліг — полі́г 1 іменник чоловічого роду рівнина; покіс діал. полі́г 2 іменник чоловічого роду запинало рідко  Орфографічний словник української мови
  4. поліг — ПОЛІ́Г, ло́гу, ч. 1. діал. Низовинна рівнина. Як би щасливу дорогу Вибрати з трьох, що лягли по пологу? (Я. Щоголів). 2. діал. Покіс. Вже скосили траву, і з її пологів ішов отой густий, вогкий запах гірських цвітів (І. Франко). 3. рідко.  Словник української мови у 20 томах
  5. поліг — ПОЛІ́Г, ло́гу, ч. 1. діал. Низовинна рівнина. Як би щасливу дорогу Вибрати з трьох, що лягли по пологу? (Щог., Поезії, 1958, 425). 2. діал. Покіс. Вже скосили траву, і з її пологів ішов отой густий, вогкий запах гірських цвітів (Фр., III, 1950, 85).  Словник української мови в 11 томах
  6. поліг — По́ліг, -логу м. 1) Низменное мѣсто у рѣки. 2) = покіс. Шух. І. 170.  Словник української мови Грінченка