поневільний
МИМОВІ́ЛЬНИЙ (який трапляється або виявляється випадково, ненароком), НЕВІ́ЛЬНИЙ, ПОНЕВІ́ЛЬНИЙ діал., НЕДОБРОХІ́ТНИЙ діал. Марійка з мимовільним смутком ловила відголоски луни (О. Донченко); Замовк, нарешті, той, що сміявся. Востаннє оглядається на свої невільні діяння... (О. Довженко); — Нехай він тут засвідчить, чи мій поневільний поступок кидає зле світло на мій характер (Лесь Мартович). — Пор. машина́льний, 1. несвідо́мий.
Словник синонімів української мови