поневіряння

ПОНЕВІРЯ́ННЯ, МИТА́РСТВА книжн., ПОНЕВІ́РКА діал. Докора розповів про свої тюремні поневіряння (Є. Куртяк); Я дуже радий, що кінчаються наші митарства, але щасливим буду, коли вже скінчаться (М. Коцюбинський); Дорогою через поля і луки Його ведуть жандарми у Дрогобич, В тюрму ведуть на поневірку й муки... (Д. Павличко). — Пор. 1. поневіря́тися.

Значення в інших словниках

1. поневіряння — поневіря́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. поневіряння — див. ЗЛИГОДНІ.  Словник синонімів Караванського
3. поневіряння — див. біда  Словник синонімів Вусика
4. поневіряння — -я, с. Дія за знач. поневіряти 1) і поневірятися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. поневіряння — ПОНЕВІРЯ́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. поневіря́ти 1 і поневіря́тися. Зринуло чомусь в пам'яті [старого] і власне дитинство, злидні вдома, поневіряння по наймах... (В.  Словник української мови у 20 томах
6. поневіряння — Поневіря́ння, -ння, -нню, в -нні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. поневіряння — ПОНЕВІРЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. поневіря́ти 1 і поневіря́тися. Прийде [Денис] до розуму і ще, гляди, після свого одноосібницького поневіряння стане путнім колгоспником (Д. Бедзик, Дніпро..  Словник української мови в 11 томах