понімечити

ПОНІМЕ́ЧИТИ (змусити перейти на німецьку мову, засвоїти німецькі звичаї, культуру), ОНІМЕ́ЧИТИ, ГЕРМАНІЗУВА́ТИ. — Недок.: поніме́чувати, оніме́чувати, германізува́ти. Розгорніть "Кобзар" Тараса Шевченка й прочитайте, як геніальний співець свободи українського народу ненавидів тих німецьких баронів, які хотіли понімечити Україну (П. Тичина); — Під прусським чоботом нам найгірше доводиться. Вони не тільки грабують нас і руйнують нашу країну, але й почали нас онімечувати (З. Тулуб).

Значення в інших словниках

1. понімечити — поніме́чити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. понімечити — див. понімечувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понімечити — ПОНІМЕ́ЧИТИ див. поніме́чувати.  Словник української мови у 20 томах
4. понімечити — ПОНІМЕ́ЧИТИ див. поніме́чувати.  Словник української мови в 11 томах