Словник української мови у 20 томах

понімечити

ПОНІМЕ́ЧИТИ див. поніме́чувати.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. понімечити — поніме́чити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. понімечити — див. понімечувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понімечити — ПОНІМЕ́ЧИТИ (змусити перейти на німецьку мову, засвоїти німецькі звичаї, культуру), ОНІМЕ́ЧИТИ, ГЕРМАНІЗУВА́ТИ. — Недок.: поніме́чувати, оніме́чувати, германізува́ти.  Словник синонімів української мови
  4. понімечити — ПОНІМЕ́ЧИТИ див. поніме́чувати.  Словник української мови в 11 томах