понімечити

поніме́чити

див. понімечувати.

Значення в інших словниках

1. понімечити — поніме́чити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. понімечити — ПОНІМЕ́ЧИТИ див. поніме́чувати.  Словник української мови у 20 томах
3. понімечити — ПОНІМЕ́ЧИТИ (змусити перейти на німецьку мову, засвоїти німецькі звичаї, культуру), ОНІМЕ́ЧИТИ, ГЕРМАНІЗУВА́ТИ. — Недок.: поніме́чувати, оніме́чувати, германізува́ти.  Словник синонімів української мови
4. понімечити — ПОНІМЕ́ЧИТИ див. поніме́чувати.  Словник української мови в 11 томах