Словник синонімів української мови

порахунок

ВІДПЛА́ТА (дія, вчинок і т. ін. у відповідь на заподіяне комусь зло), ПО́МСТА, РОЗПЛА́ТА, РОЗРАХУ́НОК, ВІДДЯ́КА рідше, ПОРАХУ́НОК розм., ЗАПЛА́ТА розм., МСТА заст. уроч.; РЕВА́НШ (за поразку, невдачу, програш і т. ін. у чомусь). Настав за нашу кривду час відплати (Д. Павличко); Разом з ними виїхали всі католики та поляки з лубенських князівських маєтностів, котрі боялись народної помсти (І. Нечуй-Левицький); Прийде час розплати, впаде на голови катам... (І. Гончаренко); Прийдеш, Юрку, до порахунку (прислів'я); Ляхи розбиті втікали, а інші.. Гинули в топкім багні.. таківська була їм заплата За те, що шкури лупили з людей (М. Костомаров); Не втече І не сховається; всюди Вас (лихих синів України) найде правда-мста (Т. Шевченко); Хлопець.. прагнув узяти реванш за попередню поразку (Ю. Збанацький).

ПОРАХУ́НКИ (взаємні претензії, образи, невдоволення), РАХУ́НКИ, ЛІ́ЧБИ заст. З браконьєрами в Кульбаки ще свої порахунки... (О. Гончар); — З Федотом побився. — За віщо? — Старі рахунки (Григорій Тютюнник); — Киньмо, Йово, лічби всякі! Дай лиш руку... близько час... Покусались, мов собаки... Най Господь помирить нас... (переклад П. Грабовського).

РОЗРАХУ́НОК (визначення розміру, кількості і т. ін. чогось), ОБРАХУ́НОК, ОБЧИ́СЛЕННЯ, ПОРАХУНОК розм.; ВИ́КЛАДКА (за допомогою обчислювального приладдя або письмово). Головін довго, переконливо викладав цифри, розрахунки, факти з трудової діяльності нових господарів дністровських заплав (П. Інгульський); Давид ходив по двору.., про себе щось розраховуючи. Збоку б хтось глянув — інженер то ходить, що йому треба обрахунок на ремонт скласти (А. Головко); За скромними обчисленнями, будівництво мало коштувати державі один мільйон двісті тисяч карбованців (І. Волошин); Школяр, затинаючись, виписував цифір'ю та робив викладки (Панас Мирний).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. порахунок — пораху́нок іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. порахунок — -нку, ч., розм. 1》 Те саме, що розрахунок 1). 2》 перен. Відплата, покарання за що-небудь; розправа. || перев. мн. порахунки, -ів. Взаємні претензії, образи, невдоволення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порахунок — ПОРАХУ́НОК, нку, ч., розм. 1. Те саме, що розраху́нок 1. 2. перен. Відплата, покарання за що-небудь; розправа. Прийдеш, Юрку, до порахунку (Номис); Він з ним ще розрахується. І порахунок буде дуже короткий! (Ю. Шовкопляс); // перев. мн. пораху́нки, ів.  Словник української мови у 20 томах
  4. порахунок — ПОРАХУ́НОК, нку, ч., розм. 1. Те саме, що розраху́нок 1. 2. перен. Відплата, покарання за що-небудь; розправа. Прийдеш, Юрку, до порахунку (Номис, 1864, № 3930); Він з ним ще розрахується. І порахунок буде дуже короткий! (Шовк.  Словник української мови в 11 томах
  5. порахунок — Пораху́нок, -нку м. Разсчетъ. Вх. Лем. 454.  Словник української мови Грінченка