порпатися

ВОЗИ́ТИСЯ розм. (займатися чимсь клопітним, що вимагає багато часу), ВОВТУ́ЗИТИСЯ розм., ДОВБА́ТИСЯ, ДОВБТИ́СЯ розм., КОПА́ТИСЯ розм., ДЛУ́БАТИСЯ розм., ПО́РПАТИСЯ розм., ПО́РПЛИТИСЯ розм., ПО́РПЛЯТИСЯ розм., МОРО́ЧИТИСЯ розм., ВОЛОВО́ДИТИСЯ розм., ВАЛА́НДАТИСЯ розм., ЯЛО́ЗИТИСЯ розм., ШПО́РТАТИСЯ розм., ШУПО́РТАТИСЯ діал., МУСУВА́ТИСЯ діал. (повільно). Заклопотана та серйозна, вона возилася коло чогось у сторожці-кухні (С. Васильченко); Командир.. вовтузився з кількома бійцями в кутку біля недавно одержаних автоматів (О. Гончар); Христя довбається над мережкою (Панас Мирний); Зіпсувався мотор. Шофер длубався в ньому аж до вечора (Ю. Мокрієв); В кінці вулиці, на тротуарі, порпався біля мотоцикла незнайомий юнак (Я. Качура); Побачив Барабаш, що тракторист біля трактора морочиться, підійшов, спитав, що трапилось (А. Головко); (Убийбатько:) Ти все ще з доповіддю.. воловодишся? (І. Микитенко); Чумарка на Якові була застебнута на гаплички, і хлоп'я довго мусувалося, поки одстебнуло її (П. Мирний). — Пор. 2. господарюва́ти, 1. по́ратися.

КОПИРСА́ТИСЯ (проникаючи всередину чого-небудь, перебирати, перевертати, перекладати, виймати, шукати щось), КОЛУПА́ТИСЯ, ПО́РПАТИСЯ, ПО́РПЛЯТИСЯ (ПО́РПЛИТИСЯ) розм., КОПА́ТИСЯ розм., РИ́ТИСЯ розм., ШПО́РТАТИ розм., ШПО́РТАТИСЯ розм., ДЛУ́БАТИСЯ розм., ДОВБА́ТИСЯ (ДОВБТИ́СЯ) розм., ШУПО́РТАТИСЯ діал., ШУ́РПАТИСЯ діал. Аня надто довго копирсалася в сумці (С. Голованівський); Моторист колупався в моторі (П. Загребельний); Він патиком порпається в купі приску і викидає на сніг дві картоплини (М. Стельмах); З дверей ліворуч обережно входив Яніна.. Копається в паперах, бере кілька аркушів, починає читати про себе (Л. Смілянський); Раз півень, риючись даремно у садку, Побачив ворох жита на току (Л. Глібов); Вона опустила погляд і, стиснувши вуста, шпортала, змішана, зонтиком у траві (О. Кобилянська); Пазюк довго шпортався за пазухою, поки не витяг звідти зім'яту брошурку (П. Колесник); Семенець стояв серед шляху один, длубався в своєму гаманці і щось бубонів сам до себе (С. Васильченко); На цей раз з старшим усі надзирателі ходять. Стукають у ґрати, довбуться в матрацах, сіпають хлопців, рубці мацають їм (А. Тесленко).

Значення в інших словниках

1. порпатися — по́рпатися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. порпатися — (в землі) ритися, бабратися; (в кишені) длубатися, копирсатися; (в собі) сов. займатися самоаналізом; (в саду) поратися, працювати.  Словник синонімів Караванського
3. порпатися — див. баритися  Словник синонімів Вусика
4. порпатися — -аюся, -аєшся, рідко порплитися, -люся, -лишся і порплятися, -яюся, -яєшся, недок. 1》 в чому і без додатка. Розгрібати, розривати що-небудь сипке, пухке і т. ін.; ритися. 2》 в чому.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. порпатися — ПО́РПАТИСЯ, аюся, аєшся, рідко ПО́РПЛИТИСЯ, люся, лишся і ПО́РПЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок. 1. в чому і без дод. Розгрібати, розривати що-небудь сипке, пухке і т. ін.; ритися.  Словник української мови у 20 томах
6. порпатися — ПО́РПАТИСЯ, аюся, аєшся, рідко ПО́РПЛИТИСЯ, люся, лишся і ПО́РПЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок. 1. в чому і без додатка. Розгрібати, розривати що-небудь сипке, пухке і т. ін.; ритися.  Словник української мови в 11 томах