порятівник
РЯТІВНИ́К (той, хто рятує або врятував кого-, що-небудь), ПОРЯТІВНИ́К, СПАСИ́ТЕЛЬ розм. Вона вже йти не могла, сиділа, обхопивши вербу руками, і.. благально дивилася на свого рятівника (Григорій Тютюнник); Вона гаряче стиснула руку свого порятівника (І. Франко); Він витяг її з калюжі! Він її спаситель (Панас Мирний).
Словник синонімів української мови