порість
ПА́ГІННЯ (молоді пагони, гілки; молоді рослини); ПО́РІСТ, ПО́РІСТЬ (ПО́РОСТЬ), ПО́РОСЛЬ, ПА́РОСТЬ, ПА́МОЛОДЬ, ПА́МОЛОДОК, ОБРО́СТЬ розм., ЛІТО́РОСТ поет., ЛІТО́РОСЛЬ поет. (однорічні пагони); ХМИЗНЯ́К, ХМИЗ (дрібні лісові зарості). Старий дуб.. гнав угору молоде пагіння (І. Цюпа); Вже зелена порість пробивається, сонце вигріває землю (К. Гордієнко); Від пенька встигла вирости густим кущем буйна порость (А. Шиян); Сотні солов'їв щебетали по кущах молодого поросту (Панас Мирний); Милує око (ліс) молодою порослю, що піднімається на зміну старому лісові (В. Гжицький); Те саме чорне й голе цурпалля, яке лякало людей своїм виглядом, пустило густу зелену парость (Д. Ткач); Біля кореневища старого дуба поросла памолодь (П. Загребельний); Обрость на дереві (Словник Б. Грінченка); — На місці зрубаного дуба росли нові!.. І навіть хмиз угору дерся!.. (В. Сосюра). — Пор. па́гін.
ЧАГАРНИ́К (густі зарості дерев'янистих кущових рослин), ЧАГАРНИКИ́, ЧАГАРІ́, ЧАГА́Р, КУЩІ́, ПО́РІСТЬ, ПО́РІСТ (молодий або низькорослий ліс). Крізь колючий чагарник продиралися бійці (О. Гончар); В яру ще гойдався вранішній туман, ховаючись від сонця серед густих чагарників (В. Кучер); Чагарі кругом сплелися, заступають дітям путь (Н. Забіла); Незабаром (Оксен) спустився у глибоку яругу, порослу чагарем і дикими грушками (Григорій Тютюнник); Кам'яна печера була в густих кущах під високими дубами, в скелі (І. Нечуй-Левицький); Зашелестіло листя, захрущали тріски, загойдалися гілки низького поросту (Панас Мирний).
Словник синонімів української мови