порість

ПО́РІСТЬ, ПО́РОСТЬ, рості, ж. Те саме, що по́ріст.

Вже зелена порість пробивається, сонце вигріває землю (Горд., Буян, 1938, 74);

На стурбованому обличчі Грінчака вогонь освітив чорну й густу, як щітка, порість (Чорн., Визвол. земля, 1959, 124);

Хтось зрубав [березу] і від пенька встигла вирости густим кущем буйна порость (Шиян, Гроза.., 1956, 252).

Значення в інших словниках

1. порість — по́рість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. порість — див. гілка  Словник синонімів Вусика
3. порість — порость, -рості, ж. Те саме, що поріст.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. порість — ПО́РІСТЬ, ПО́РОСТЬ, рості, ж. Те саме, що по́ріст. Вже зелена порість пробивається, сонце вигріває землю (К. Гордієнко); На стурбованому обличчі Грінчака вогонь освітив чорну й густу, як щітка, порість (С.  Словник української мови у 20 томах
5. порість — ПА́ГІННЯ (молоді пагони, гілки; молоді рослини); ПО́РІСТ, ПО́РІСТЬ (ПО́РОСТЬ), ПО́РОСЛЬ, ПА́РОСТЬ, ПА́МОЛОДЬ, ПА́МОЛОДОК, ОБРО́СТЬ розм., ЛІТО́РОСТ поет., ЛІТО́РОСЛЬ поет. (однорічні пагони); ХМИЗНЯ́К, ХМИЗ (дрібні лісові зарості). Старий дуб..  Словник синонімів української мови