посипальник

ПОСИПА́ЛЬНИК етн., ПОСІВА́ЛЬНИК, ЗАСІВА́ЛЬНИК. Вона миттю стрибнула з печі додолу й побачила табун посипальників, що товпились біля порога (Панас Мирний); А ось і перший день Нового року. З самого рання тупотять хлоп'ята-посівальники (Олена Пчілка); Таку ж мету (добрі побажання) переслідували засівальники на різдвяно-новорічних святках, колядуючи й щедруючи в кожній хаті (з журналу). — Пор. 1. посипа́ти.

Значення в інших словниках

1. посипальник — посипа́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. посипальник — -а, ч., етн., заст. Той, хто вітає з Новим роком і посипає при цьому зерном у хаті, кімнаті; посівальник, засівальник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посипальник — ПОСИПА́ЛЬНИК, а, ч., етн. Той, хто вітає з Новим роком і посипає при цьому зерном у хаті, кімнаті; посівальник, засівальник. Вона миттю стрибнула з печі додолу й побачила табун посипальників, що товпились біля порога (Панас Мирний);...  Словник української мови у 20 томах
4. посипальник — ПОСИПА́ЛЬНИК, а, ч., етн., заст. Той, хто вітає з Новим роком і посипає при цьому зерном у хаті, кімнаті; посівальник, засівальник.  Словник української мови в 11 томах