послідок

ЗА́ЛИШКИ мн. (ЗА́ЛИШОК одн.) (те, що лишилось невикористаним, невитраченим; те, що збереглося від руйнування, з давніх часів і взагалі від того, що минуло, зникло), РЕ́ШТА, ОСТА́ЧА, РЕ́ШТКИ мн. (РЕ́ШТКА одн. рідко), ОСТА́НКИ мн. (ОСТА́НОК одн.), ОСТА́ТКИ мн. (ОСТА́ТОК одн.) заст., ПОСЛІ́ДКИ мн. (ПОСЛІ́ДОК одн.) заст., рідко, ПРАХ книжн. заст.; ПЕРЕ́БІРКИ мн., розм. (непотрібні або негодящі); СЛІДИ́ мн. (СЛІД одн.) (руйнування, давнини, хвороби); РЕЛІ́КТ (з давніх епох). На столі лежав нарізаний засохлий хліб, стояли брудні тарілки з залишками їжі, либонь з обіду (Л. Дмитерко); Верхній шар ґрунту вибухами розкидають, знімають, а під ним відкривається пласт морського золотистого каменю, залишок доісторичних морів (О. Гончар); — На гроші, що залишилися, куплю квиток, на решту — подарунки (Григорій Тютюнник); Всіх яблук не розпродали і остачу довелось везти додому (А. Шиян); В сінях з льоху Антон вигрібав рештки картоплі (С. Чорнобривець); Прийшов нестаток, випив остаток (М. Номис); Він, сьому випивши восьмуху, Послідки з кварти виливав (І. Котляревський); Стала добре спати і в грудях ніде не болить, значить, останні сліди бронхіту зникли (Леся Українка).

НА́СЛІДОК (те, що виходить, випливає з чого-небудь, зумовлюється якоюсь причиною), ПО́СЛІДОК заст., СКУ́ТОК заст.; РЕЗУЛЬТА́Т, ВИ́СЛІД рідше (кінець, підсумок якої-небудь цілеспрямованої діяльності; рідше — наслідок узагалі); ПІ́ДСУМОК (те, що одержується після завершення чого-небудь); ПЛІД, ПРОДУ́КТ (результат яких-небудь дій, чиєїсь діяльності); ЕФЕ́КТ (результат, перев. бажаний, яких-небудь цілеспрямованих зусиль). Причина і наслідок; Наслідки землетрусу; — Я зробила аналіз двома способами одночасно. Обидва наслідки збіглись (Ю. Шовкопляс); Результати наукових досліджень; Одержати результат; Серце часом болить і почуває втому, але це результат дороги (М. Коцюбинський); Підсумки життя і творчості; Егоїзм — законне дитя старого світу, продукт найбільшої його пристрасті (М. Чабанівський); Вибух не дав потрібного ефекту (Д. Ткач).

Значення в інших словниках

1. послідок — послі́док іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. послідок — див. залишок; кінець  Словник синонімів Вусика
3. послідок — -дку, ч., заст., рідко. 1》 перев. у мн. Залишки, рештки чого-небудь. || перен., зневажл. Про погану, не гідну поваги людину; покидьок. 2》 Наслідок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. послідок — ПОСЛІ́ДОК, дку, ч., заст., рідко. 1. перев. мн. Залишки, рештки чого-небудь. Він, сьому випивши восьмуху, Послідки з кварти виливав (І. Котляревський); [Дід Юхим:] А сонечко вже за сніданок! Чи нема у тебе там?.. [Ганна:] Їсти?...  Словник української мови у 20 томах
5. послідок — ПОСЛІ́ДОК, дку, ч., заст., рідко. 1. перев. у мн. Залишки, рештки чого-небудь. Він, сьому випивши восьмуху, Послідки з кварти виливав (Котл., І, 1952, 69); [Дід Юхим:] А сонечко вже за сніданок! Чи нема у тебе там?.. [Ганна:] Їсти?...  Словник української мови в 11 томах
6. послідок — Послідок, -дку м. 1) Остатокъ. Він сьому випивши восьмуху, послідки з кварти виливав. Котл. Ен. І. 12. на послідку. Въ концѣ. Поклонивсь панові, панії, панянкам і Шасі на послідку. Св. Л. 108. 2) Послѣдствіе, результатъ.  Словник української мови Грінченка