постригтися

СТАВА́ТИ ким, чим або яким (зв'язка в іменному складеному присудку), РОБИ́ТИСЯ, ПОСТРИГА́ТИСЯ. — Док.: ста́ти, ста́нути розм. зроби́тися, ви́йти, постава́ти, постри́гтися. — Здається, і ви тепер стаєте альпіністом? — сказав Воронцов Хаєцькому (О. Гончар); Очі в Маланки стали налякані, круглі (М. Коцюбинський); (Василь:) Одному б треба бути кравцем, а він зробився шевцем, другому слід би панувати, а він череду пасе (М. Кропивницький); — Всі ви тепер добрі. Грамотіями поставали (М. Стельмах); Пострижемося ж у лакеї (Т. Шевченко). — Пор. 6. бу́ти.

Значення в інших словниках

1. постригтися — постри́гтися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. постригтися — [постригтиес'а] -риежус'а, -риежес':а, -риежец':а, -риежеимос'а, -риежеитес'а, -риежуц':а; нак. -риежис'а, -риеж'іц':а  Орфоепічний словник української мови
3. постригтися — див. постригатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. постригтися — ПОСТРИ́ГТИСЯ див. пострига́тися.  Словник української мови у 20 томах
5. постригтися — ПОСТРИ́ГТИСЯ див. пострига́тися.  Словник української мови в 11 томах
6. постригтися — Пострига́тися, -га́юся, -єшся сов. в. постри́гтися, -жу́ся, -же́шся, гл. 1) Преимущ. въ сов. в. Постричься. 2) Постригаться, постричься въ монахи. Рудч. Чп. 212. В черниці постриглась. Шевч. 337.  Словник української мови Грінченка