потереб'я
ПО́КИ́ДЬКИ (непридатні для використання, непотрібні залишки чого-небудь, мотлох, старі речі тощо), ПО́КИДЬ, ПО́КИ́ДЬОК, ПО́ГАНЬ, ПОТЕРЕ́Б'Я діал. Купи людських покидьків, опала штукатурка так і чорніли неприбрані й нічим не прикриті (М. Олійник); А ти крізь морок неньчиних істерик І трясовиння татових прогнозів Кохання наше витягла на берег, Не кинула, як покидь при дорозі (І. Муратов); Ішов (собака) шукати якогось пожитку, вибираючи ті місця, де, на його думку, можна було знайти хоч будьякий покидьок (І. Микитенко); — Даю вам срібло, а не якусь мідну погань (С. Добровольський).
Словник синонімів української мови