потрібувати
ПОТРЕБУВА́ТИ (відчувати нестачу чогось, необхідність у комусь, чомусь; мати необхідність у певних умовах для розвитку, здійснення тощо), ВИМАГА́ТИ, ЛЮБИ́ТИ, НУЖДА́ТИСЯ заст., розм., ТРЕБУВА́ТИ діал., ПОТРІБУВА́ТИ діал. Пан Бжеський потребував грошей (З. Тулуб); (Едіта:) Тут вимагають не самого хліба, а й слова Божого, — не забувай! (Леся Українка); — Поле не говіркого — роботящого любить (М. Стельмах); Складно, по-писарськи була написана бумага, ..що Притика, вельми нуждаючись у грошах, узяв у нього п'ять рублів за півроку вперед (Панас Мирний); Як не кажи, а пара коней, корова, бичок — все те догляду требує (Н. Рибак); Він потрібував стару матір завсіди, і ми проживали до сеї пори разом (О. Кобилянська).
ПРО́БУВАТИ (про спробу зробити, здійснити щось, звичайно при невпевненості щодо наслідку), ПОРИВА́ТИСЯ, МІ́РЯТИСЯ розм., ПРИМІРЯ́ТИСЯ (ПРИМІ́РЮВАТИСЯ) розм. — Док.: спро́бувати, попро́бувати, порва́тися, примі́ритися (примі́рятися), потрі́бувати діал. Славко не здав ані одного іспиту. Не пробував навіть здавати (Лесь Мартович); Воронюк поривався втекти і знову вертався, немов тягло його назад якоюсь силою (С. Васильченко); Коли ж чує — ніби кватирку хтось міряється відсунути (Ганна Барвінок); Дехто був з поміщицьких родин.. Звичайно ж, нерівня! Але чим більш хлопець відчував це, тим більше хотілось йому здружитися з ними. Уже як не примірявсь! І все дарма (А. Головко). — Пор. 1. намага́тися.
Словник синонімів української мови