почислити

РАХУВА́ТИ (називати числа в послідовному порядку; визначати кількість, суму), ЛІЧИ́ТИ, ВИЛІ́ЧУВАТИ, ЗЛІ́ЧУВАТИ розм., ЧИ́СЛИТИ розм.; ПЕРЕРАХО́ВУВАТИ (встановлювати кількість когось, чогось). — Док.: порахува́ти, зрахува́ти діал. нарахува́ти, полічи́ти, ви́лічити, злічи́ти, почи́слити, перерахува́ти. Вийшли діти на узлісся, Рахувать гриби взялися (І. Нехода); Комбат став лічити на пальцях (О. Гончар); (Мохаммед:) Я злічив всі зморшки у неї на обличчі... (Леся Українка); Дні з нетерпінням я числив, і от моя мрія збулася (М. Зеров); — Ой, скільки там гармат за горою — не годен перерахувати! (О. Гончар). — Пор. підрахо́вувати.

Значення в інших словниках

1. почислити — почи́слити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. почислити — Почи́слити. Порахувати, полічити. Ніч була така ясна, що можна було з легкістю виразно почислити дрібне листя вишневих дерев, що здіймалися довкола нужденної хатини (Коб., Земля, 398).  Українська літературна мова на Буковині
3. почислити — -ислю, -ислиш, перех. Док. до числити 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. почислити — ПОЧИ́СЛИТИ, и́слю́, и́сли́ш, що. Док. до чи́слити 1. Мабуть, усі ви, діточки, бачили годинник; можете дізнатись, глянувши на нього.., котра година, можете почислити кожну хвилину (М.  Словник української мови у 20 томах
5. почислити — ПОЧИ́СЛИ́ТИ, и́слю́, и́сли́ш, перех. Док. до чи́сли́ти 1. Мабуть, усі ви, діточки, бачили годинник; можете дізнатись, глянувши на нього.., котра година, можете почислити кожну хвилину (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
6. почислити — Почислити, -лю, -лиш гл. Посчитать. Пан почислив і питає: кілько тобі плугів ше дати? Гн. І. 126.  Словник української мови Грінченка