почислити
ПОЧИ́СЛИ́ТИ, и́слю́, и́сли́ш, перех. Док. до чи́сли́ти 1.
Мабуть, усі ви, діточки, бачили годинник; можете дізнатись, глянувши на нього.., котра година, можете почислити кожну хвилину (Коцюб., III, 1956, 7);
Лікар тим часом укладав одиниці, п’ятки, десятки, сотні і тисячі окремими купками, щоби легше було їх почислити разом (Мак., Вибр., 1954, 343);
Та хто твої [А. Бучмо] почислить ролі?.. (Рильський, III, 1961, 91).
◊ Почи́сли́ти ко́сті кому — побити кого-небудь.
А коли би такий новак упирався і хотів крутитися по торговиці на власну руку, то їм [старшим баришівникам].. нічого не значило де-будь у затиллю почислити йому кості (Фр., VIII, 1952, 355).
Словник української мови (СУМ-11)