починок
ПРЯ́ЖА (тонкі нитки із зсуканих, досить коротких волокон), ПРЯ́ДИВО, ПОЧИНОК (намотана на веретено); ВОЛІ́ЧКА, ГА́РУС, ЗАВОЛІ́ЧКА діал. (з високоякісної вовни). Під вікном мотає (Анна) пряжу на мотовило і числить нитки (І. Франко); (Принцеса:) У мене там, у замковій світлиці, мережанок багато срібно-злотих і прядива й серпанків — хоч на вибір, хоч з голови мальованку майстерну вам вишию на цеховий значок (Леся Українка); Випаде починок з рук Мотрі, глухо вдариться об піл і розбуркає тишу сумну (Панас Мирний); Короткі сердаки, вишивані червоною і синьою волічкою сорочки, крисані чорні і ходаки, — от і цілий їх костюм (І. Франко); Килим був вишитий гарусом та шовком (І. Нечуй-Левицький); Поклав (Антосьо) на столі капшук повен тютюну, гарно вишитий заволічкою по оксамиті (А. Свидницький).
ПОЧА́ТОК (перший момент, перша фаза вияву якоїсь дії, явища, процесу тощо), ПОЧИ́Н, ЗА́В'ЯЗОК, ЗА́ЧИН розм., КО́РІНЬ розм., ПОРІ́Г розм., ДЕБЮ́Т книжн., УВЕРТЮ́РА книжн., ПОЧИ́НОК діал. Останній найвищий зліт Гоголя, "Мертві душі", які він сам називав навіяними Пушкіним, "його утвором", останній цей зліт був і початком катастрофічного падіння (М. Рильський); — Цеглу матимемо, черепицю матимемо. От із лісом скрутно. Хоча б на почин кубометрів із 500 лісу... (Остап Вишня); Ви о сім напишіть свою гадку, і се буде зав'язком нашої кореспонденції (В. Стефаник); Ти слово бережи, як нагороду, Воно до пісні й подвигу зачин (В. Бичко); В кожній істоті, в її глибинній сутності приховано корінь будь-якої дії. Це наш розум, дух (О. Бердник); Невже і в її маленьке серце постукалось кохання? Чи вона тільки дихає чарами любові, ще не знаючи її, як це буває на порозі юності? (М. Стельмах); Початок шахової партії називається дебютом (з посібника); — Женю! Хочете почути про найзаповітнішу мою мрію? — Ах, он що: вся дотеперішня Вадикова надодвертість — лише увертюра до освідчення (Ю. Шовкопляс); Він вагався, явно вишукував підходящі слова для починку, а я його не квапив (В. Логвиненко).
Словник синонімів української мови