пошерхнути

ПЕРЕСИХА́ТИ (про губи, язик, горло тощо — утрачати нормальну вологість), ЗАШЕРХА́ТИ, ШЕ́РХНУТИ, СМА́ГНУТИ, ЗАСМАГА́ТИ, ПРИСМАГА́ТИ, ЗАПІКА́ТИСЯ (про губи — укриватися плівкою). — Док.: пересо́хнути, заше́рхнути (заше́рхти), поше́рхнути, посма́гнути, засма́гнути, присма́гнути, запекти́ся. В Андрія шумить в голові від напруженої роботи, пересихає в горлі (О. Гуреїв); — Се він, добродійко, говорить, аби горло не зашерхало.. Бо він старший од усіх нас, а старі люди говіркі (Ганна Барвінок); Од вітру почали шерхнути губи (П. Автомонов); І хай смагне, облазить тут обличчя, хай смагнуть губи, але тут ти невіддільна від тих, кому трудно (О. Гончар); Очі одразу пригасли, губи зблідли й ніби присмагли (І. Нечуй-Левицький); Ніс загострився, губи запеклися, а очі на змученому виду стали ще більшими (В. Козаченко).

Значення в інших словниках

1. пошерхнути — поше́рхнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пошерхнути — -не. Док. до шерхнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пошерхнути — ПОШЕ́РХНУТИ, не. Док. до ше́рхнути². Од ліктя було тіло біле, як папір, а пальці зчорніли, поморщились, пошерхли (І. Нечуй-Левицький); За цей час Сергій разюче змарнів, шкіра на обличчі пошерхла й лущилася, очі глибоко запали (О.  Словник української мови у 20 томах
4. пошерхнути — ПОШЕ́РХНУТИ, не. Док. до ше́рхнути. Од ліктя було тіло біле, як папір, а пальці зчорніли, поморщились, пошерхли (Н.-Лев., І, 1956, 148); За цей час Сергій разюче змарнів, шкіра на обличчі пошерхла й лущилася, очі глибоко запали (Гур., Друзі..  Словник української мови в 11 томах
5. пошерхнути — Поше́рхнути, -ну, -неш гл. О кожѣ человѣка: сдѣлаться шероховатой.  Словник української мови Грінченка