правничий

ЮРИДИ́ЧНИЙ (пов'язаний із вивченням і розробленням правознавства; признач. для підготовлення юристів), ПРАВНИ́ЧИЙ. Юрко уже не ходитиме в батькових постолах, бо у Львові він студіює юридичні науки (С. Чорнобривець); (Славко) записався на правничий факультет (Лесь Мартович); Правнича освіта.

Значення в інших словниках

1. правничий — правни́чий прикметник юридичний рідко  Орфографічний словник української мови
2. правничий — Правознавчий, юридичний; пор. ПРАВОВИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. правничий — -а, -е. Те саме, що юридичний. Правнича фундація.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. правничий — ПРАВНИ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що юриди́чний. Він допитувався в мене про якийсь правничий твір (О. Кобилянська); Адже на те записався [Славко] на правничий факультет, аби міг дома сидіти (Л.  Словник української мови у 20 томах
5. правничий — Правни́чий, -ча, -че  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. правничий — ПРАВНИ́ЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що юриди́чний. Він допитувався в мене про якийсь правничий твір (Коб., III, 1956, 17); Адже на те записався [Славко] на правничий факультет, аби міг дома сидіти (Март., Тв.  Словник української мови в 11 томах
7. правничий — Правничий, -а, -е Юридическій. Желех.  Словник української мови Грінченка