правничий —
ПРАВНИ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що юриди́чний. Він допитувався в мене про якийсь правничий твір (О. Кобилянська); Адже на те записався [Славко] на правничий факультет, аби міг дома сидіти (Л.
Словник української мови у 20 томах
правничий —
ЮРИДИ́ЧНИЙ (пов'язаний із вивченням і розробленням правознавства; признач. для підготовлення юристів), ПРАВНИ́ЧИЙ. Юрко уже не ходитиме в батькових постолах, бо у Львові він студіює юридичні науки (С. Чорнобривець); (Славко) записався на правничий факультет (Лесь Мартович); Правнича освіта.
Словник синонімів української мови
правничий —
Правни́чий, -ча, -че
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
правничий —
ПРАВНИ́ЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що юриди́чний. Він допитувався в мене про якийсь правничий твір (Коб., III, 1956, 17); Адже на те записався [Славко] на правничий факультет, аби міг дома сидіти (Март., Тв.
Словник української мови в 11 томах
правничий —
Правничий, -а, -е Юридическій. Желех.
Словник української мови Грінченка