правничий
ПРАВНИ́ЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що юриди́чний.
Він допитувався в мене про якийсь правничий твір (Коб., III, 1956, 17);
Адже на те записався [Славко] на правничий факультет, аби міг дома сидіти (Март., Тв., 1954, 238);
Особливо гідний пам’яті виступ на цьому процесі «експерта» від правничих наук, полковника Сміта (Смолич, Після війни, 1947, 26).
Словник української мови (СУМ-11)