прелюбодіяти

ЗРА́ДЖУВАТИ (порушувати подружню вірність), ОБМА́НЮВАТИ, ОБДУ́РЮВАТИ, ПЕРЕЛЮ́БСТВУВАТИ заст., ПРЕЛЮБОДІ́ЯТИ заст. — Док.: зра́дити, обману́ти, обдури́ти. Кохана, подруго моя, Одним тебе розважу: Не зраджував нікого я Й тебе ж повік не зраджу (С. Воскрекасенко); (Марко:) Тихо, Єво! Ти нічого не знаєш. Він віддавав тебе другому, обманював... (Мирослав Ірчан); Молода жінка, обдурюючи чоловіка.., виявила до нього (Саїда-Алі) найщиріші почуття (І. Ле); У другій кімнаті панотець. Гріхи відпускає. Які в Сорохана гріхи?.. Може, слово своє порушив? Прелюбодіяв? (І. Муратов).

Значення в інших словниках

1. прелюбодіяти — прелюбоді́яти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. прелюбодіяти — див. перелюбствувати  Словник синонімів Вусика
3. прелюбодіяти — ПРЕЛЮБОДІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, недок., заст. Здійснювати прелюбодіяння; зраджувати. У другій кімнаті панотець. Гріхи відпускає. Які в Сорохана гріхи? .. Може, слово своє порушив? Прелюбодіяв? (І. Муратов).  Словник української мови у 20 томах
4. прелюбодіяти — ПРЕЛЮБОДІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, недок., заст. Здійснювати прелюбодіяння; зраджувати. У другій кімнаті панотець. Гріхи відпускає. Які в Сорохана гріхи?.. Може, слово своє порушив? Прелюбодіяв? (Мур., Бук. повість, 1959, 145).  Словник української мови в 11 томах