приблуда
БРОДЯ́ГА (бездомна, зубожіла людина, яка не має постійного місця проживання, сталого заняття), ВОЛОЦЮ́ГА зневажл., МАНДРЬО́ХА зневажл., ПРОЙДИ́СВІТ зневажл., ПРИБЛУ́ДА зневажл., БУРЛА́КА заст., БУРЛА́К заст. рідко, БЛУДЯ́ГА діал., ГАЛАЙДА́ діал. Я собі подумала, що якийсь бродяга закрадається з-за кущів, щоб накрасти винограду, бо та гущавина була при самій дорозі (І. Нечуй-Левицький); Бідних.. вона не любила, бо звикла вважати їх від дитинства волоцюгами, котрі не хочуть робити, а воліють жебрати (Н. Кобринська); А що можна сказати про волоцюг і пройдисвітів, які ганяють по світу вітер, оббивають чужі пороги, ніде не можуть нагріти місця, витирають чужі кутки? (П. Загребельний); Еней був парубок моторний І хлопець хоть куди козак, Удавсь на всеє зле проворний, Завзятійший од всіх бурлак (І. Котляревський). — Пор. бездо́мник, 1. бося́к.
ПРИБЛУ́ДА розм. (зайшла, немісцева людина, що випадково опинилася де-небудь, пристала до когось), ЗА́ЙДА розм., ЗАХО́ЖИЙ (ЗАХО́ЖА ж.) розм., ПРИПЛЕ́НТАЧ розм., ЗАБЛУ́ДА зневажл., ЗАБРО́ДА зневажл., ЗАВОЛО́КА перев. зневажл., ПРИБЛУ́ДЬКО зневажл.; ПОТЕРЧА́ зневажл. (загублена або взагалі чужа дитина, що пристала до когось). — Кожен приблуда такий, заблукавши до нас на Ітаку, До господині приходить моєї й плете небилиці (переклад Бориса Тена); Ситник привозив Родимові меди. Знався на нелегкому вмінні ситити це питво, високо ціниме і князями та боярами, і купцями-зайдами (П. Загребельний); Хтось снує уподовж вулиці.. Хто ж то такий? Може, захожий відкіля, що не второпа, куди йому повернути? (Г. Квітка-Основ'яненко); — Он скільки орд перебрело через Дике Поле, а де вони? Розвіялись, мов порох, бо осідку не мали: приплентачі, перекотиполе... (С. Добровольський); Чи у тебе встиду-сорому нема, Що тебе заблуда кожний обніма? (Л. Первомайський); Не пить забродам з наших рік води (М. Терещенко); Горе мені на чужині, Зовуть мене заволокою (пісня); Того, що стріляв, схопило кілька рук.., всі пізнавали рудого фельдшера, підступного приблудька (Ю. Яновський); — А отсі голопуп'ята — то королівські діти? Тьфу, та й погані ж потерчата! (І. Франко).
Словник синонімів української мови