привілейований

ПРИВІЛЕЙО́ВАНИЙ (про верстви суспільства — які мають привілеї, користуються ними), ВИ́ЩИЙ, УПРИВІЛЕЙО́ВАНИЙ заст., ЧИ́СТИЙ заст., розм. Колись Відень славився .. усталеним комфортом буржуазних особняків і готелів для привілейованих нероб (О. Левада); Княгиня Волконська та княгиня Трубецька кинули виклик цареві, залишивши вище товариство, звичну розкіш і веселе безтурботне життя (З. Тулуб); Ідеї народності .. помагають пробудженню в упривілейованих верствах уваги до мужицького елемента, яко зберігача ознак народності (І. Драч); Чиста публіка.

Значення в інших словниках

1. привілейований — привілейо́ваний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. привілейований — [приев'ілеийованией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. привілейований — -а, -е. Який має привілеї, користується привілеями. || у знач. ім. привілейований, -ного, ч.; привілейована, -ної, ж. Особа, що має певні привілеї. || Який дає які-небудь привілеї, пов'язаний з привілеями.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. привілейований — ПРИВІЛЕЙО́ВАНИЙ, а, е. Який має привілеї, користується привілеями. Католицька церква в ролі високооплачуваного і привілейованого слуги [імперіалізму] намагається духовно закріпачити трудовий народ (Ю.  Словник української мови у 20 томах
5. привілейований — привілейо́ваний той, кому надані певні привілеї.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. привілейований — Привілейо́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. привілейований — ПРИВІЛЕЙО́ВАНИЙ, а, е. Який має привілеї, користується привілеями. Католицька церква в ролі високооплачуваного і привілейованого слуги [імперіалізму] намагається духовно закріпачити трудовий народ (Мельн., Обличчя..  Словник української мови в 11 томах