прилад

ПРИСТОСУВА́ННЯ (обладнання, предмети, за допомогою яких виконується якась робота, полегшується, спрощується якийсь процес), ПРИ́СТРІЙ розм., ПРИ́ЛАД розм., АПАРА́Т розм., УСТАНО́ВКА розм. рідше. Одведена для неї кімната була прибрана з комфортом.. По кутках чимало різноманітних пристосувань для одягання й роздягання (Ю. Смолич); Своїми руками він спорудив прилади і пристрій до них, для того щоб переконатися у практичному здійсненні деяких положень своїх розрахунків і передбачень (Н. Рибак); Їй спало на думку пристосувати до станка невеличкий прилад, який полегшив би роботу (О. Донченко); Установку, яка в кілька разів підвищує маневреність судна, створено на заводі (з газети).

Значення в інших словниках

1. прилад — прилад – приладдя Як відомо, більшість іменників виступає в однині й множині: камінь-камені, корінь-корені, прилад-прилади, прут-прути.  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. прилад — при́лад іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. прилад — ПРИЛАД – ПРИСТРІЙ Прилад, -у. Спеціальний пристрій, інструмент, призначений для вимірювання чого-небудь, керування чимсь, контролю, спостереження за чим-небудь: прилад для вимірювання тиску крові, прилад, що показує швидкість руху транспорту...  Літературне слововживання
4. прилад — Пристрій, механізм, пристосування, ок. пристосованця; зб. ПРИЛАДДЯ, знаряддя, ПРИЧАНДАЛИ, предмети, з. знадоби; (рибалки) справа, снасть; п! АПАРАТ.  Словник синонімів Караванського
5. прилад — -у, ч. 1》 Спеціальний пристрій, признач. для певної мети (вимірювання чого-небудь, управління чимсь, контролю, спостереження за чим-небудь і т. ін.). || Механічне пристосування, пристрій.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. прилад — ПРИ́ЛАД, у, ч. 1. Спеціальний пристрій, признач. для певної мети (вимірювання чого-небудь, управління чимсь, контролю, спостереження за чим-небудь і т. ін.). На стінці вагона висів прилад, що показував швидкість руху поїзда (М.  Словник української мови у 20 томах
7. прилад — при́лад: ◊ світли́нний при́лад → світлинний  Лексикон львівський: поважно і на жарт
8. прилад — При́лад, -да[у]; -лади, -дів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. прилад — ПРИ́ЛАД, у, ч. 1. Спеціальний пристрій, признач. для певної мети (вимірювання чого-небудь, управління чимсь, контролю, спостереження за чим-небудь і т. ін.). Лабораторією [Інституту математики АН УРСР] у 1956...  Словник української мови в 11 томах