1. Словник синонімів української мови

прилад

ПРИСТОСУВА́ННЯ (обладнання, предмети, за допомогою яких виконується якась робота, полегшується, спрощується якийсь процес), ПРИ́СТРІЙ розм., ПРИ́ЛАД розм., АПАРА́Т розм., УСТАНО́ВКА розм. рідше. Одведена для неї кімната була прибрана з комфортом.. По кутках чимало різноманітних пристосувань для одягання й роздягання (Ю. Смолич); Своїми руками він спорудив прилади і пристрій до них, для того щоб переконатися у практичному здійсненні деяких положень своїх розрахунків і передбачень (Н. Рибак); Їй спало на думку пристосувати до станка невеличкий прилад, який полегшив би роботу (О. Донченко); Установку, яка в кілька разів підвищує маневреність судна, створено на заводі (з газети).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прилад — прилад – приладдя Як відомо, більшість іменників виступає в однині й множині: камінь-камені, корінь-корені, прилад-прилади, прут-прути. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. прилад — при́лад іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. прилад — ПРИЛАД – ПРИСТРІЙ Прилад, -у. Спеціальний пристрій, інструмент, призначений для вимірювання чого-небудь, керування чимсь, контролю, спостереження за чим-небудь: прилад для вимірювання тиску крові, прилад, що показує швидкість руху транспорту... Літературне слововживання
  4. прилад — Пристрій, механізм, пристосування, ок. пристосованця; зб. ПРИЛАДДЯ, знаряддя, ПРИЧАНДАЛИ, предмети, з. знадоби; (рибалки) справа, снасть; п! АПАРАТ. Словник синонімів Караванського
  5. прилад — -у, ч. 1》 Спеціальний пристрій, признач. для певної мети (вимірювання чого-небудь, управління чимсь, контролю, спостереження за чим-небудь і т. ін.). || Механічне пристосування, пристрій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. прилад — ПРИ́ЛАД, у, ч. 1. Спеціальний пристрій, признач. для певної мети (вимірювання чого-небудь, управління чимсь, контролю, спостереження за чим-небудь і т. ін.). На стінці вагона висів прилад, що показував швидкість руху поїзда (М. Словник української мови у 20 томах
  7. прилад — при́лад: ◊ світли́нний при́лад → світлинний Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. прилад — При́лад, -да[у]; -лади, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. прилад — ПРИ́ЛАД, у, ч. 1. Спеціальний пристрій, признач. для певної мети (вимірювання чого-небудь, управління чимсь, контролю, спостереження за чим-небудь і т. ін.). Лабораторією [Інституту математики АН УРСР] у 1956... Словник української мови в 11 томах