прилад
ПРИ́ЛАД, у, ч.
1. Спеціальний пристрій, признач. для певної мети (вимірювання чого-небудь, управління чимсь, контролю, спостереження за чим-небудь і т. ін.).
Лабораторією [Інституту математики АН УРСР] у 1956 р. було розроблено безінерційний прилад для вимірювання тиску крові в порожнинах серця і великих судинах (Вісник АН, 9, 1957, 7);
На стінці вагона висів прилад, що показував швидкість руху поїзда (Трубл., Глиб. шлях, 1948, 301);
Після того, як в [лічильну] машину введено вихідні дані і програму обчислень, прилад керування забезпечує повну автоматичність обчислювального процесу (Наука.., 7, 1956, 3);
— Невже ж тобі, сину, не страшно там [у небі], коли під тобою вся земля бурею окутана? — ..Ми там по приладах ідемо (Гончар, Тронка, 1963, 63);
// Механічне пристосування, пристрій.
Їй спало на думку пристосувати до станка невеличкий прилад, який полегшив би роботу (Донч., Дочка, 1950, 166).
2. Інструмент, предмет, який використовується при виконанні певної дії.
І срібло, і мідь, і сталі є в донецькій стороні, чи на тракторні деталі, чи на танки і медалі, чи на прилади шкільні (Уп., Вірші.., 1957, 185);
Мічурін підняв з землі похідну торбинку з приладами й швидко поліз по драбинці (Довж., І, 1958, 479);
// Предмет, що входить до складу якогось устаткування, спорядження.
Поруч ціла шеренга рятівних приладів — круги, шлюпки, понтони… (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 94).
3. збірн. Сукупність відповідних інструментів, предметів, необхідних для виконання певної роботи.
[Любов:] Піду, познаходжу увесь прилад до малювання, згадала, що маю роботу; вибачайте, панове! (Л. Укр., II, 1951, 33).
Значення в інших словниках
- прилад — прилад – приладдя Як відомо, більшість іменників виступає в однині й множині: камінь-камені, корінь-корені, прилад-прилади, прут-прути. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- прилад — при́лад іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- прилад — ПРИЛАД – ПРИСТРІЙ Прилад, -у. Спеціальний пристрій, інструмент, призначений для вимірювання чого-небудь, керування чимсь, контролю, спостереження за чим-небудь: прилад для вимірювання тиску крові, прилад, що показує швидкість руху транспорту... Літературне слововживання
- прилад — Пристрій, механізм, пристосування, ок. пристосованця; зб. ПРИЛАДДЯ, знаряддя, ПРИЧАНДАЛИ, предмети, з. знадоби; (рибалки) справа, снасть; п! АПАРАТ. Словник синонімів Караванського
- прилад — -у, ч. 1》 Спеціальний пристрій, признач. для певної мети (вимірювання чого-небудь, управління чимсь, контролю, спостереження за чим-небудь і т. ін.). || Механічне пристосування, пристрій. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прилад — ПРИ́ЛАД, у, ч. 1. Спеціальний пристрій, признач. для певної мети (вимірювання чого-небудь, управління чимсь, контролю, спостереження за чим-небудь і т. ін.). На стінці вагона висів прилад, що показував швидкість руху поїзда (М. Словник української мови у 20 томах
- прилад — при́лад: ◊ світли́нний при́лад → світлинний Лексикон львівський: поважно і на жарт
- прилад — ПРИСТОСУВА́ННЯ (обладнання, предмети, за допомогою яких виконується якась робота, полегшується, спрощується якийсь процес), ПРИ́СТРІЙ розм., ПРИ́ЛАД розм., АПАРА́Т розм., УСТАНО́ВКА розм. рідше. Одведена для неї кімната була прибрана з комфортом.. Словник синонімів української мови
- прилад — При́лад, -да[у]; -лади, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)