прилад

ПРИ́ЛАД, у, ч.

1. Спеціальний пристрій, признач. для певної мети (вимірювання чого-небудь, управління чимсь, контролю, спостереження за чим-небудь і т. ін.).

На стінці вагона висів прилад, що показував швидкість руху поїзда (М. Трублаїні);

Після того, як в [лічильну] машину введено вихідні дані і програму обчислень, прилад керування забезпечує повну автоматичність обчислювального процесу (з наук.-попул. літ.);

– Невже ж тобі, сину, не страшно там [у небі], коли під тобою вся земля бурею окутана? – .. Ми там по приладах ідемо (О. Гончар);

// Механічне пристосування, пристрій.

Їй спало на думку пристосувати до станка невеличкий прилад, який полегшив би роботу (О. Донченко).

2. Інструмент, предмет, який використовується для виконання певної дії.

І срібло, і мідь, і сталі є в донецькій стороні, чи на тракторні деталі, чи на танки і медалі, чи на прилади шкільні (М. Упеник);

Мічурін підняв з землі похідну торбинку з приладами й швидко поліз по драбинці (О. Довженко);

// Предмет, що входить до складу якогось устаткування, спорядження.

Поруч ціла шеренга рятівних приладів – круги, шлюпки, понтони... (І. Багмут).

3. збірн. Сукупність відповідних інструментів, предметів, необхідних для виконання певної роботи.

[Любов:] Піду, познаходжу увесь прилад до малювання, згадала, що маю роботу; вибачайте, панове! (Леся Українка).

(1) Контро́льно-вимі́рювальний при́лад – засіб вимірювань, в якому створюється візуальний сигнал вимірюваної інформації.

Реєструвальні контрольно-вимірювальні прилади поділяють на самописні, що видають покази у формі діаграми, та друкуючі, які видають результат вимірювань у цифровій формі на паперовій стрічці (з наук.-попул. літ.);

(2) При́лади спостере́ження – прилади, за допомогою яких спостерігають, стежать за ким-, чим-небудь.

На деякій відстані від пілота, трохи нижче, за приладами спостереження сидів штурман. Він безперервно дивився вниз на землю (А. Хорунжий).

△ (3) Електрова́куумні при́лади – електротехнічні прилади, для роботи яких необхідне високе розрідження (вакуум) або наявність газів при певному тискові.

Електричним потоком, що летить у вакуумі, легко керувати, тому зразу ж були створені і у великій кількості створюються в наш час дедалі нові електровакуумні прилади (з наук.-попул. літ.);

(4) Теодолі́тний при́лад – те саме, що теодолі́т;

(5) Цифрові́ вимі́рювальні при́лади – вимірювальні прилади з цифровим відліковим пристроєм, на якому в процесі вимірювання з'являються цифри, з числовим значенням вимірюваної фізичної величини.

Однією з головних тенденцій розвитку навчального експерименту з фізики є поступове залучення для проведення вимірювань цифрових вимірювальних приладів (з наук. літ.);

Деякі товариства з обмеженою відповідальністю є виробниками щитових цифрових вимірювальних приладів (з газ.);

Ціна́ по́ділки [вимі́рювального при́ладу] див. ціна́.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прилад — прилад – приладдя Як відомо, більшість іменників виступає в однині й множині: камінь-камені, корінь-корені, прилад-прилади, прут-прути. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. прилад — при́лад іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. прилад — ПРИЛАД – ПРИСТРІЙ Прилад, -у. Спеціальний пристрій, інструмент, призначений для вимірювання чого-небудь, керування чимсь, контролю, спостереження за чим-небудь: прилад для вимірювання тиску крові, прилад, що показує швидкість руху транспорту... Літературне слововживання
  4. прилад — Пристрій, механізм, пристосування, ок. пристосованця; зб. ПРИЛАДДЯ, знаряддя, ПРИЧАНДАЛИ, предмети, з. знадоби; (рибалки) справа, снасть; п! АПАРАТ. Словник синонімів Караванського
  5. прилад — -у, ч. 1》 Спеціальний пристрій, признач. для певної мети (вимірювання чого-небудь, управління чимсь, контролю, спостереження за чим-небудь і т. ін.). || Механічне пристосування, пристрій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. прилад — при́лад: ◊ світли́нний при́лад → світлинний Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. прилад — ПРИСТОСУВА́ННЯ (обладнання, предмети, за допомогою яких виконується якась робота, полегшується, спрощується якийсь процес), ПРИ́СТРІЙ розм., ПРИ́ЛАД розм., АПАРА́Т розм., УСТАНО́ВКА розм. рідше. Одведена для неї кімната була прибрана з комфортом.. Словник синонімів української мови
  8. прилад — При́лад, -да[у]; -лади, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. прилад — ПРИ́ЛАД, у, ч. 1. Спеціальний пристрій, признач. для певної мети (вимірювання чого-небудь, управління чимсь, контролю, спостереження за чим-небудь і т. ін.). Лабораторією [Інституту математики АН УРСР] у 1956... Словник української мови в 11 томах