прилад

ПРИЛАД – ПРИСТРІЙ

Прилад, -у. Спеціальний пристрій, інструмент, призначений для вимірювання чого-небудь, керування чимсь, контролю, спостереження за чим-небудь: прилад для вимірювання тиску крові, прилад, що показує швидкість руху транспорту, кисневий прилад, оптичний прилад, рятувальний прилад, прилад для промивання золотоносного піску. Збірн. приладдя: наочне приладдя, шкільне приладдя.

Пристрій, -рою. Пристосування, обладнання, за допомогою якого виконується якась робота або спрощується, полегшується виробничий процес: блокувальний пристрій, гідравлічний пристрій, дощувальний пристрій, копіювальний пристрій, протиугінний пристрій, розпилювальний пристрій, пристрій для розточування внутрішньої різьби.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прилад — прилад – приладдя Як відомо, більшість іменників виступає в однині й множині: камінь-камені, корінь-корені, прилад-прилади, прут-прути. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. прилад — при́лад іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. прилад — Пристрій, механізм, пристосування, ок. пристосованця; зб. ПРИЛАДДЯ, знаряддя, ПРИЧАНДАЛИ, предмети, з. знадоби; (рибалки) справа, снасть; п! АПАРАТ. Словник синонімів Караванського
  4. прилад — -у, ч. 1》 Спеціальний пристрій, признач. для певної мети (вимірювання чого-небудь, управління чимсь, контролю, спостереження за чим-небудь і т. ін.). || Механічне пристосування, пристрій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. прилад — ПРИ́ЛАД, у, ч. 1. Спеціальний пристрій, признач. для певної мети (вимірювання чого-небудь, управління чимсь, контролю, спостереження за чим-небудь і т. ін.). На стінці вагона висів прилад, що показував швидкість руху поїзда (М. Словник української мови у 20 томах
  6. прилад — при́лад: ◊ світли́нний при́лад → світлинний Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. прилад — ПРИСТОСУВА́ННЯ (обладнання, предмети, за допомогою яких виконується якась робота, полегшується, спрощується якийсь процес), ПРИ́СТРІЙ розм., ПРИ́ЛАД розм., АПАРА́Т розм., УСТАНО́ВКА розм. рідше. Одведена для неї кімната була прибрана з комфортом.. Словник синонімів української мови
  8. прилад — При́лад, -да[у]; -лади, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. прилад — ПРИ́ЛАД, у, ч. 1. Спеціальний пристрій, признач. для певної мети (вимірювання чого-небудь, управління чимсь, контролю, спостереження за чим-небудь і т. ін.). Лабораторією [Інституту математики АН УРСР] у 1956... Словник української мови в 11 томах