причаюватися

ПРИЧАЇ́ТИСЯ (ховаючись від когось, постаратися бути непомітним), ПРИТАЇ́ТИСЯ, ПРИЩУ́ЛИТИСЯ, ПРИНИ́ШКНУТИ. — Недок.: прича́юватися, чаї́тися, прита́юватися, таї́тися, прищу́люватися. Хо втисся за доктором і причаївся в куточку, звідки вигідніше стежити за кожним рухом тіла й духу Макара Івановича (М. Коцюбинський); Підійшов (Фарлаф) якраз до цієї хати, під якою чаївся Мстислав, і відкинув засуву (Юліан Опільський); В кімнаті було тихо, але Ломицький духом чув, що там хтось притаївся, хтось дише, навіть тихесенько позіхає, затуливши долонею рота (І. Нечуй-Левицький); Прищулилась (Дарка) у вільхах, сидить і хлипає (Леся Українка); Гарик принишк за кущем (М. Трублаїні).

Значення в інших словниках

1. причаюватися — прича́юватися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. причаюватися — див. ховатися  Словник синонімів Вусика
3. причаюватися — -ююся, -юєшся, недок., рідко, причаїтися, -аюся, -аїшся, док. 1》 Ховаючись від кого-небудь, намагатися бути непомітним; притаюватися. || Завмирати, тамуючи подих; затихати. || Ховатися, припиняти діяльність на деякий час, вичікуючи. 2》 перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. причаюватися — ПРИЧА́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., рідко, ПРИЧАЇ́ТИСЯ, аю́ся, аї́шся, док. 1. Ховаючись від кого-небудь, намагатися бути непомітним; притаюватися. На день причаювалась [Дорка] у ямці на полі чи під листям у лісі (Ю.  Словник української мови у 20 томах
5. причаюватися — ПРИЧА́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., рідко, ПРИЧАЇ́ТИСЯ, аю́ся, аї́шся, док. 1. Ховаючись від кого-небудь, намагатися бути непомітним; притаюватися. На день причаювалась [Дорка] у ямці на полі чи під листям у лісі (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах